ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2019 року
Київ
справа №826/7208/16
адміністративне провадження №К/9901/42880/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року (суддя Федорчук А.Б.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (судді: Кучма А.Ю. (головуючий), Аліменко В.О., Карпушова О.В.)
у справі № 826/7208/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімфармінвест"
до Київської міської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімфармінвест" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця) про скасування рішення про визначення коду товару від 29 грудня 2015 року № КТ-100000000-0172-2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260001/2016/00002.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно прийнято рішення про визначення коду товару, оскільки технічні характеристики та властивості ввезеного на територію України товару (оксид цинку) не відповідають класифікаційним характеристикам визначеного митним органом коду 2309 90 96 90 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД). Задекларований позивачем товар не є результатом переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, а являється сполукою визначеного хімічного складу у вигляді порошку (з вмістом оксиду цинку 90% - 93% згідно із сертифікатом формули виробника), яка використовується в промисловій сировині (зокрема, у гумово-технічній, лакофарбовій, скляній промисловості та у кормових добавках). Позивач вважає, що товар (оксид цинку) необхідно класифікувати за кодом 2817 00 00 00 і відповідає групі 28 УКТ ЗЕД "Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкоземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів".
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, позов задовольнив: скасував рішення про визначення коду товару від 29 грудня 2015 року № КТ-100000000-0172-2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260001/2016/00002.
Судові рішення мотивовані тим, що рішення Митниці про зміну коду на 2309 90 96 90 в групі УКТ ЗЕД "Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин" є помилковим, оскільки за цим кодом поставляються товари, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що ним виконано всі необхідні митні формальності для прийняття рішення про визначення коду товару, при цьому враховано характеристики товару (зовнішній вигляд, призначення товару, порядок створення товару).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
21 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 27 листопада 2015 року між позивачем (покупець) та компанією "Przedsiebiorsrwo ARKOP Sp. z о.о." (продавець, Польща) укладено контракт № 28/2015 на поставку товару.
11 грудня 2015 року з метою митного оформлення товару, імпортованого на підставі вищевказаного контракту, позивач подав до Митниці митну декларацію №100260001/2015/151973, в якій задекларував товар - "оксид цинку (zinc oxide - ZnO) зі змістом основної речовини 72%. CAS № 1314-13-2. Використовується у хімічній промисловості. Виробник: Przedsiebiorstwo ARKOP Sp. z. o. o. Торгова марка - ARKOP. Країна виробництва - PL" за кодом 2817 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.
У ході проведення митного оформлення товару відповідач взяв проби для проведення дослідження з метою визначення компонентів хімічного складу даного товару та однозначної класифікації відповідно до вимог УКТ ЗЕД.
29 грудня 2015 року відповідачем прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-100000000-0172-2015, відповідно до якого імпортований позивачем товар класифіковано за кодом 2309 90 96 90 (товарна підкатегорія 2309 90 96 "інші" товарної категорії 2309 90 "інші" товарної позиції 2309 "Продукти, що використовуються для годiвлi тварин" групи 23 "Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин"). На підставі цього рішення митним органом видана картка відмови в прийнятті митної, декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260001/2016/00002.
Правомірність прийняття вказаних рішень є предметом розгляду цієї справи.
Згідно з частиною першою статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду (частина друга статті 67 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).
Згідно з частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII "Про Митний тариф України".
Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).
Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.
Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.
Пунктом 2 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.