ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2019 року
Київ
справа №2а-3453/10/0370
адміністративне провадження №К/9901/11157/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року (суддя Димарчук Т.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року (судді: Онишкевич Т.В. (головуючий), Дякович В.П., Іщук Л.П.)
у справі № 2а-3453/10/0370
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВПГ МІТ"
до Волинської митниці ДФС, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області
про визнання нечинними рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та повернення надмірно сплачених платежів,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РВПГ МІТ" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Митниця, митний орган), Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, в якому просило визнати нечинними рішення про визначення митної вартості товарів № 205000006/2010/400079/1 від 15 червня 2010 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205000006/0/02321 від 15 червня 2010 року та повернути надмірно сплачені платежі в розмірі 25 932,63 грн.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 19 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року, у задоволенні позову Товариства відмовив. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 травня 2015 року вказані судові рішення скасував, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи Волинський окружний адміністративний суд постановою від 03 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, адміністративний позов Товариства задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення про визначення митної вартості товарів № 205000006/2010/400079/1 від 15 червня 2010 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205000006/0/02321 від 15 червня 2010 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що надані декларантом документи за своїм змістом не суперечать один одному, оскільки свідчать про незмінність ваги та ціни товару протягом усього шляху слідування, а тому їх було достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом. Відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод без будь-якого обґрунтування неможливості застосування попередніх методів, як того вимагає стаття 267 Митного кодексу України.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства в повному обсязі.
При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що висновки судів про неправомірність рішень митного органу є помилковими, оскільки подані позивачем документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом, оскільки наявна цінова інформація ґрунтувалась саме на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 травня 2016 року відкрив касаційне провадження за скаргою Митниці.
Товариство не скористалося своїм правом подати заперечення / відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
29 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11 січня 2010 року № 36/2010, укладеного з польською фірмою P.H.U. MILTON EXPORT-IMPORT KAROL FRANCZAK, позивачем придбано в порядку і на умовах поставки CPT Зимно або DAF кордон шкіру свинячу заморожену згідно із специфікацією № 13 до вказаного контракту від 11 червня 2010 року вагою нетто 20 298 кг на загальну суму 55 508,10 грн (за ціною 1,15 польський злотий за 1 кг на загальну суму 23 342,70 польських злотих).
З метою митного оформлення вказаного товару 15 червня 2010 року позивач надав до Митниці наступні товаросупровідні документи: попередня митна декларація 205030005.2010.001252.001 від 14 червня 2010 року; контракт № 36/2010 від 11 січня 2010 року, специфікація до контракту № 13 від 11 червня 2010 року; доповнення № 1 від 22 квітня 2010 року; міжнародна товаротранспортна накладна СМR № 931381 від 14 червня 2010 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; рахунок-фактура № 14/06/2010/FEх від 14 червня 2010 року; експертний висновок №146/1067 від 15 червня 2010 року; дозвіл на ввезення на територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу № 163 від 04 березня 2009 року; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (ДПА України) № 2978 від 22 квітня 2010 року; сертифікат якості від 14 червня 2010 року; ветеринарне свідоцтво Ч-28 № 062684 від 15 червня 2010 року; міжнародний ветеринарний сертифікат країни-експортера №1009/046765/10 від 14 червня 2010 року; сертифікат про походження товару №РL/MF/AE 0070095 від 14 червня 2010 року; заява на відбір проб вх. № 3801-18/53 від 15 червня 2010 року; акт про взяття проб і зразків № 146/1067 від 15 червня 2010 року; експортна декларація № 10РL333010Е00630022 від 14 червня 2010 року; та вантажна митна декларація (далі - ВМД) № 205030005/2010/001262 від 15 червня 2010 року, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у розмірі 55 508,10 грн.
15 червня 2010 року митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 205000006/2010/400079/1 за резервним методом за ціною 0,85 доларів США/кг шкіри свинячої замороженої на загальну суму 17 253,30 доларів США, що становить 136 546,07 грн. із зазначенням джерела для визначення митної вартості - цінова інформація Центральної бази даних Державної митної служби України.
У той же день відповідачем видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205000006/0/02321 з тих підстав, що митна декларація не може бути прийнята, товари не підлягають митному оформленню з причин порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" із зазначенням вимоги, виконання якої забезпечує здійснення митного оформлення - приведення графи 12 ВМД у відповідність до рішення відділу контролю митної вартості (ВКМВ) № 205000006/2010/400079/1 від 15 червня 2010 року.
Разом з тим судами встановлено, що позивач додатково подавав банківський платіжний документ № 27 від 28 липня 2010 року, прайс-лист експортера товару від 01 червня 2010 року, калькуляція експортера за червень 2010 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку - 632 за червень, липень, оборотно-сальдова відомість по рахунку - 314 за червень.
Оскільки товар потребував спеціальних умов зберігання, декларант був вимушений звернутися до митного органу із заявою № 7710-18 від 16 червня 2010 року про випуск товарів у вільний обіг і подати нову ВМД № 205030005/2010/000014 від 16 червня 2010 року із зазначенням митної вартості товарів, визначеної митним органом, у розмірі 136 546,07 грн. У зв`язку з цим сума митних платежів збільшилася на 28 932,63 грн.
Правомірність прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товарів та картки відмови є предметом розгляду цієї справи.
Спірні правовідносини на час їх виникнення були врегульовані Митним кодексом України, що був чинним до 01 червня 2012 року (далі - МК України).
Згідно зі статтею 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Статтею 260 МК України врегульоване питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Зокрема встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Відповідно до статті 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
За положеннями статті 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина перша).