ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2019 року
Київ
справа №809/1018/18
адміністративне провадження №К/9901/1064/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Саприкіної І.В. та Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №809/1018/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта"
до Державної служби геології та надр України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року (у складі колегії: судді-доповідача Кузьмича С.М., суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта" звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій з підстав ненадання суб`єкту господарювання документу дозвільного характеру.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року задоволено повністю адміністративний позов.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служба геології та надр України подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року повернуто скаржнику.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, оскільки скарга подана та підписана представником без підтвердження повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятими з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана до суду 09 січня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Мороз Л.Л.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №809/1018/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Саприкіну І.В. та Чиркіна С.М.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 червня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права прийнято рішення про повернення апеляційної скарги. Зокрема, зазначає, що копія довіреності, яка додана до апеляційної скарги, належним чином засвідчена уповноваженою на те особою. При цьому, відповідач посилається на те, що зазначена довіреність засвідчена відповідно до Порядку засвідчення вірності копій документів, Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади та ДСТУ 4163-2003.
26 квітня 2019 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
У відзиві зазначено, що позиція, викладена судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі відповідає позиції Верховного Суду висловленій в постановах від 25 вересня 2018 року у справі №817/782/18 та від 08 листопада 2018 року у справі №809/1019/18.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
За приписами частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Як вбачається із матеріалів справи, повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, суд апеляційної інстанції виходив з того, що довіреність засвідчена в.о. начальника відділу Спіток І.Є., проте у матеріалах справи відсутні документи про повноваження вказаної особи засвідчувати копії довіреності. Таким чином, поданий документ з назвою "довіреність" засвідчений підписом неуповноваженої особи не є належним документом, який дає право підпису апеляційної скарги.
Верховний Суд з такими мотивами суду апеляційної інстанції не погоджується та вважає, що цим судом допущено порушення норм процесуального права з огляду на таке.
Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги, зокрема, правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), а також Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила № 1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.
Згідно із пунктом 1 Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.
Відповідно до пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил № 1000/5, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.