ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2019 року
Київ
справа № 807/252/16
адміністративне провадження № К/9901/10238/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, третя особа - Закарпатська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Скраль Т.В., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: Ліщинського А.М. (головуючий), Каралюса В.М., Запотічного І.І.,
в с т а н о в и в :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому після зміни у липні 2016 року позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 06 листопада 2015 року № 250 о/с "По особовому складу" в частині звільнення його зі служби;
- поновити його на посаді інспектора слідчого відділення Тячівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області з 06 листопада 2015 року;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області вирішити питання щодо прийняття його на службу в органи Національної поліції;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, начальник відповідного органу прямо зобов`язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється. Проте відповідач не тільки жодним чином не обґрунтував відсутність можливості подальшого використання ОСОБА_1 на службі та не врахував відсутність його відмови від проходження служби в поліції, але й взагалі не перевірив можливість реалізації права позивача на прийняття на службу до поліції, а саме до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 04 серпня 2016 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 06 листопада 2015 року № 250 о/с "По особовому складу" в частині звільнення старшого лейтенанта міліції інспектора слідчого відділення Тячівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області ОСОБА_1 (М-226899) із займаної посади. Зобов`язав Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора слідчого відділення Тячівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області або на рівнозначній посаді з 06 листопада 2015 року.
4. Додатковою постановою від 15 серпня 2016 року Закарпатський окружний адміністративний суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції в Закарпатській області вирішити питання щодо прийняття його на службу в органи Національної поліції та стягнення солідарно з відповідачів витрат по сплаті судового збору відмовив.
5. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 листопада 2016 року апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області залишив без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року - без змін.
6. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не тільки жодним чином не обґрунтував відсутність можливості подальшого використання ОСОБА_1 на службі та не врахував відсутність його відмови від проходження служби в поліції, але й взагалі не перевірив можливість реалізації права позивача на прийняття на службу до поліції, а саме до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Також суди взяли до уваги той факт, що позивач був звільнений під час його перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому в даному випадку підлягає застосуванню стаття 184 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України. Беручи до уваги, що наказ про звільнення позивача з органів внутрішніх справ винесений відповідачем протиправно, ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року і прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.
8. Касаційна скарга обґрунтована наявності підстав для залишення даного позову без розгляду через пропущення позивачем встановленого законом місячного строку для звернення до адміністративного суду. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області вказує на неврахування судами попередніх інстанцій того, що трудові відносини та служба в органах внутрішніх справ мають різну правову природу і врегульовані різним законодавством, тому передбачений законодавством про працю порядок звільнення та вирішення спорів не поширюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб, тобто на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ. Державою передбачено низку соціальних гарантій для прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення працівників органів внутрішніх справ спеціальним законодавством, тому суди безпідставно вважають, що позивач має право на захист свого порушеного права як за спеціальним законом, так і за нормами КЗпП України.
IV. Позиція інших учасників справи
9. ОСОБА_1 правом на подання заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
11. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС) України викладено у новій редакції.
12. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який ухвалою від 01 лютого 2018 року прийняв касаційну скаргу до провадження.
15. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27 травня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Радишевська О.Р., Уханенко С.А.
16. Ухвалою касаційного суду від 18 червня 2019 року касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 20 червня 2019 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
17. ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України з вересня 2007 року, остання займана посада - інспектор слідчого відділення Тячівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області.
18. 03 листопада 2015 року позивач подав на ім`я начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області рапорт з проханням надати дозвіл для подальшого проходження служби в лавах Національної поліції Закарпатської області на рівнозначній посаді.
19. Також 03 листопада 2015 року, згідно витягу з протоколу засідання кадрової комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області № 11, на порядок денний винесено питання про надання згоди працівникам Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, які перебувають у відпустках по догляду за дитиною, на подальше проходження служби в Національній поліції України, та прийнято рішення про звільнення з органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, (далі - Положення № 114) старшого лейтенанта міліції Деяка В.М., інспектора слідчого відділення Тячівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, який не рекомендований для подальшого проходження служби в Національній поліції України керівництвом райвідділу.
20. 06 листопада 2015 року, відповідно до витягу з протоколу засідання кадрової комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області № 12, винесено на порядок денний питання щодо звільнення зі служби (роботи) з органів внутрішніх справ працівників Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області через скорочення штатів відповідно до пунктів 9, 10, 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) та відповідно до Положення № 114, згідно з пунктом 8 розділу ХІ Закону № 580-VIII та пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, і прийнято рішення за погодженням із Закарпатською обласною організацією профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справи України звільнити зі служби (роботи) з внутрішніх справ через скорочення штатів 244 працівників, зокрема і ОСОБА_1
21. Відповідно до довідки-об`єктивки на інспектора слідчого відділення Тячівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області старшого лейтенанта міліції Деяка В.М. (М-226899), позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з вересня 2007 року та зарекомендував себе з позитивного боку, однак його не було рекомендовано на подальше проходження служби в складі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України та ВІОС УКЗ УМВС України в Закарпатській області.
22. Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 06 листопада 2015 року № 250 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-226899), який перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, інспектора слідчого відділення Тячівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, звільнено у запас Збройних Сил за підпунктом "г" пункту 64 (через скорочення штатів) Положення № 114.
23. 10 листопада 2015 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області надано відповідь на рапорт позивача від 03 листопада 2015 року, якою повідомлено про те, що ОСОБА_1 не рекомендовано для подальшого проходження служби в Головному управлінні Національної поліції в Закарпатській області та він звільнений з органів внутрішніх справ наказом від 06 листопада 2015 року № 250 о/с.
24. 26 лютого 2016 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області надало відповідь на звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2016 року, якою позивача проінформовано про його звільнення зі служби та необхідність прибуття до управління кадрового забезпечення для отримання трудової книжки і військового квитка та здачі службового посвідчення.
VІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Порядок та умови проходження служби в органах внутрішніх справ регламентовано Положенням № 114, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема, у зв`язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.
27. Відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення № 114, покладеного в основу оспорюваного наказу про звільнення позивача зі служби, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
28. 02 липня 2015 року прийнято Закон № 580-VIІI.
29. Відповідно до пункту 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIІI, останній набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
30. Закон № 580-VIІI опубліковано в газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року, відтак, він набрав чинності з 07 листопада 2015 року, а пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону набрали чинності з 07 серпня 2015 року.
31. Пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
32. Пунктом 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII визначено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.