ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2019 року
Київ
справа №826/9614/17
адміністративне провадження №К/9901/8135/19, К/9901/6837/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі колегії суддів: Келеберди В.І., Качура І.А., Федорчука А.Б. від 29 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. від 13 лютого 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ: 33881201) (далі - ПАТ "БМ Банк", позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, 13, код ЄДРПОУ: 00015622) (далі - МЮУ, відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" (18002, Черкаська область, місто Черкаси, бульвар Шевченка, 161/1, код ЄДРПОУ: 21389433) (далі - третя особа 1), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі - третя особа 2), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) (далі - третя особа 3), у якій просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2336/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень";
зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів стосовно рішень про державну реєстрацію прав, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2336/5, а саме:
- від 03 квітня 2017 року №№ 34589722, 34589588, 34589243, 34589132, 34589008, 34588863, 34587019, 34585934;
- від 23 червня 2017 року №№ 35837007, 35832945, 35833315.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2336/5 скасовано прийняті приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. рішення від 03 квітня 2017 року №№ 34589722, 34589588, 34589243, 34589132, 34589008, 34588863, 34587019, 34585934, від 23 червня 2017 року №№ 35837007, 35832945, 35833315. Зазначає, що оскаржуваний наказ видано відповідачем на підставі розгляду скарги, який відбувся із порушенням визначеної законодавством процедури та численними порушеннями чинного законодавства, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме: вимоги пунктів 5, 7, 9 та 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Міністерство юстиції України та ТОВ "Фірма Міг" звернулися із касаційними скаргами до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у яких просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Міністерство юстиції України у касаційній скарзі просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. ТОВ "Фірма Міг" просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційні скарги подано 11 та 21 березня 2019 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М.
Ухвалами Верховного Суду від 19 березня та 01 квітня 2019 року відкрито касаційні провадження у справі № 826/9614/17 та запропоновано сторонам надати відзиви на касаційну скаргу.
Разом з касаційними скаргами Міністерством юстиції України та ТОВ "Фірма Міг" подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення розгляду справи у касаційному порядку, у задоволенні яких було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 09 липня 2011 року між ПАТ "БМ Банк" та ПП "Сфера-Дизель" укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 6/45/190711 зі змінами і доповненнями внесеними додатковими договорами № 1 від 27 червня 2012 року, № 2 від 31 серпня 2012 року, № 3 від 30 серпня 2012 року.
Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов`язався надати, а позичальник отримувати та належним чином використовувати та повернути в передбачені кредитним договором строки кредит у розмірі ліміту 4,5 млн гривень та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.
В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ТОВ "Фірма Міг" 19 липня 2011 року укладено договір іпотеки нерухомого майна № 6/45/190711-1, зі змінами та доповненнями до нього, внесеними додатковими договорами № 1 від 27 липня 2012 року, № 2 від 30 серпня 2012 року.
Згідно підпунктів 1.1, 1.2-1.2.9 вказаного договору іпотеки, ТОВ "Фірма Міг" передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме:
- нежитлове приміщення - торговий павільйон (літера А1), загальною площею 21.5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;
- частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення № 2-1, 2-2 в літері А-1, загальною площею 18,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
- частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення № 1-1, 1-2, 1-3 в літері А-1, загальною площею 31,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ;
- частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення № 1-1, 1-2, 1-4 в літері А-1, загальною площею 78,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;
- частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення № 1-1, 1-2, 1-3 в літері А-1, загальною площею 34,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ;
- частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення № 1-1, 1-2, 1-3 в літері А-1, загальною площею 43,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 ;
- частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення № 2-1, 2-2, 2-3 в літері А-1, загальною площею 37,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 ;
- частину нежитлового приміщення - торговий павільйон (приміщення № 1-1, 1-2 в літері А-1, загальною площею 28,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 .
У відповідності до пункту 6.2 договору іпотеки ПАТ "БМ Банк", як іпотекодержатель, має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі рішення суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса у встановленому чинним законодавством України та договором порядку, в тому числі відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у підпункті 6.6 договору.
У зв`язку із невиконанням позичальником - Приватним підприємством "Сфера-Дизель" своїх зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 6/45/1907/11-1 від 19 липня 2011 року та утворенням заборгованості, банк звернувся до Придніпровського районного суду міста Черкаси із позовними вимогами до вказаного підприємства та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6/45/190711 відновлювальної кредитної лінії від 19 липня 2011 року.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23 березня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, зокрема:
стягнуто солідарно із Приватного підприємства "Сфера-Дизель" та ОСОБА_3 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за кредитним договором № 6/45/190711 відновлювальної кредитної лінії від 19 липня 2011 року в сумі 4 706 674 грн 67 коп.
15 липня 2016 року банком на адресу ТОВ "Фірма Міг" направлено вимогу від 14 липня 2016 року № 3118-05/5 про виконання зобов`язання за договором іпотеки, яку отримано ТОВ "Фірма Міг" 18 липня 2016 року за підписом ОСОБА_4 .
15 липня 2016 року банком також направлено вимогу від 14 липня 2016 року № 3117/05/5 на адресу ПП "Сфера-Дизель", яку ним отримано 20 липня 2016 року за підписом ОСОБА_3 .
Відповідно до вимоги, банком запропоновано протягом 30 днів з моменту її отримання, повернути в повному обсязі на рахунок № 3739614501 суму заборгованості. Водночас повідомлено, що у разі невиконання вимоги, банк може скористатися правом на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення своїх вимог за кредитним договором за рахунок іпотечного майна.
Оскільки станом на 30 березня 2017 року ТОВ "Фірма Міг" та ПП "Сфера-Дизель" вимоги банку не виконали, 03 квітня 2017 року за заявою ПАТ "БМ Банк" приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. зареєстровано право власності на майно, що перебуває і іпотеці банку відповідно до договору іпотеки.
У подальшому, на адресу банку 25 липня 2017 року надійшло повідомлення за підписом секретаря Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України від 18 липня 2017 року № 3/21309-0-33-17/19к з копією скарги ТОВ "Фірма Міг" на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та вимогою про скасування рішень державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2017 року а саме: № 34589722, № 34589588, № 34589243, № 34589132, № 34589008, № 34588863, № 34587019, № 34585954.
Того ж дня, 25 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача з проханнями повідомити про прийняте рішення, однак станом на час звернення до суду, відповіді позивачем не було отримано.
Разом з тим, 24 липня 2017 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 2336/5, відповідно до якого скаргу ТОВ "Фірма Міг" задоволено та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2017 року № № 34589722, № 34589588, № 34589243, 34589132, № 34589008, № 34588863, № 34587019, № 34585954, прийняті приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., внесено записи про скасування записів про державну реєстрацію прав № 19830521, № 21078925, № 21078926, № 19830595, № 19830020, № 19829559, № 19830151, № 19830236, № 19830336, № 19830424 та записів про державну реєстрацію припинення обтяження № 19830535 та іпотеки за № 19830558.
Вказаний висновок обґрунтовано тим, що відповідно до відомостей Державного реєстру прав, приватному нотаріусу Науменко Т.М. під час проведення оскаржуваних реєстраційних дій щодо переходу права власності на об`єкти на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, не подавався передбачений Законом про іпотеку документ, яким визначено вартість таких об`єктів. При цьому, повідомлення про вручення поштового відправлення не відповідають вимогам, встановленими правилами, та не підтверджують факт направлення вимоги-1 та вимоги-2, оскільки відсутній опис таких поштових відправлень, у зв`язку з чим вони не можуть вважатися документами, що підтверджують факт отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя.
Таким чином, згідно вказаного висновку Комісії приватним нотаріусом Науменко Т.М. при розгляді заяв та прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2017 року № 34589722, № 34589588, № 34589243, № 34589132, № 34589008, № 34588863, № 34587019, № 34585954 всупереч законодавству у сфері державної реєстрації прав: не встановлено належним чином наявність факту виконання умов договору іпотеки, з якими Закон про іпотеку та договір іпотеки пов`язують можливість переходу права власності на об`єкт, не перевірено документи на предмет наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав (статті 10 Закону № 1952-IV, статті 35, 37 Закону України "Про іпотеку", пункту 57, 61 Порядку № 1127) та не відмовлено у державній реєстрації прав, оскільки рекомендоване повідомлення-1 та рекомендоване повідомлення-2 не відповідають вимогам встановленим Законом (статті 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV), пункту 12 Порядку № 1127, пункту 89, 90, 106 Правил поштового зв`язку).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що вирішення питання про дотримання строків оскарження рішення державного реєстратора, належить до виключних повноважень Міністерства юстиції України, відтак, оскільки скаржник дізнався про порушення своїх прав 14 липня 2017 року, то Міністерство юстиції України дійшло до висновку про дотримання встановлених статтею 37 Закону № 1952-IV строків оскарження.
Також скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до помилкового висновку з приводу порушення Мін`юстом України під час здійснення перевірки вимог Порядку № 1128, зокрема, у частині неповідомлення зацікавлених осіб про проведення засідання, оскільки відповідне оголошення із зазначенням часу та місця проведення засідання з розгляду скарги було розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, що є належним повідомленням (дана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 червня 2018 року у справі № 804/2296/17).
Крім того, Міністерством юстиції України у касаційній скарзі зазначається, що обраний судами спосіб захисту нібито порушених прав позивача не узгоджується з наданими Міністерству юстиції України повноваженнями, оскільки відповідач не має повноважень поновлювати записи про державну реєстрацію на підставі рішення суду.
У касаційній скарзі ТОВ "Фірма Міг" додатково вказує на те, що судами попередніх інстанцій не було здійснено заміну сторони у спірних правовідносинах та не розглянуто процесуальне клопотання з цього приводу, оскільки на момент прийняття судових рішень всі вимоги ПАТ "БМ Банк" були відступлені АТ "ВТБ Банк", що, на думку скаржника, є груби процесуальним порушенням.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційні скарги Міністерства юстиції України та ТОВ "Фірма Міг", у якому зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення, просить залишити їх без змін, а касаційні скарги - без задоволення, оскільки судами правильно встановлено неправомірність оскаржуваного наказу комісії Міністерства юстиції України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року відповідають, а вимоги касаційних скарг є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком № 1128.
Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.
До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком № 1128.
Так, відповідно до частини третьої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" та "д" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що зі скаргою на дії, рішення або бездіяльність державного реєстратора скаржник може звернутися протягом 60 днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. При цьому однією з підстав відмови у задоволенні скарги є закінчення встановленого законом строк подачі скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що ТОВ "Фірма Міг" звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою 17 липня 2017 року, у якій зазначено, що про прийняті рішення товариству стало відомо лише 14 липня 2017 року у той час, як спірна державна реєстрація здійснена 03 квітня 2017 року.