ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2019 року
Київ
справа №641/463/16-а
адміністративне провадження №К/9901/7408/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року (суддя Полях Н.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (судді Бершов Г.Є., Ральченко І.М., Катунов В.В.) у справі № 641/463/16-а за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - КДКА), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій незаконними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
18 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до КДКА та ВКДКА, третя особа - ОСОБА_2, в якому просила: визнати дії адвоката ОСОБА_2 протиправними; скасувати рішення ВКДКА від 13 листопада 2015 року № Х-022/2015; скасувати рішення КДКА від 14 липня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 ; зобов`язати КДКА порушити та розглянути дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що спірні рішення КДКА та ВКДКА є незаконними та такими що підлягають скасуванню, оскільки під час їх прийняття відповідачі діяли всупереч вимогам Правил адвокатської етики, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області, рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи прийняті лише на підставі пояснень адвоката ОСОБА_2, без урахування об`єктивних даних, норм чинного законодавства України щодо захисту права власності, без детального вивчення усіх обставин, зіставлення дат, аналізу документів на які адвокат ОСОБА_2 посилалася, тобто, необ`єктивно та упереджено.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 06 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, в задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише за наявності обвинувального вироку суду. На думку позивача, така позиція судів прямо суперечить положенням статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Позивач вказує про те, що суди повинні були встановити лише факт надання нею відповідачам достатніх доказів на підтвердження наявності у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку. ОСОБА_1 вважає, що тих доказів, які вона надавала до КДКА та ВКДКА було більше ніж достатньо для відкриття дисциплінарного провадження за її скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином процедуру прийняття та розгляду скарг органами самоврядування адвокатури, не дослідили факт невідповідності обставин, зафіксованих у рішеннях відповідачів, дійним обставинам справи, у зв`язку із чим дійшли помилкового висновку про відповідність оскаржуваних рішень відповідачів нормам чинного законодавства України.
У запереченнях на касаційну скаргу позивача ВКДКА зазначила, що матеріали перевірки не містять відомостей про вчинення адвокатом ОСОБА_2 діянь, які мають ознаки дисциплінарного проступку, а навпаки вказують на відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно неї. При цьому, як матеріалами справи так і судовими рішеннями в цій справі підтверджено, що адвокат ОСОБА_2 виконувала свої професійні обов`язки в рамках, наданих їй Законом, тобто представляла та захищала права клієнта, була належним представником. ВКДКА вважає, що її рішення про залишення без змін рішення дисциплінарної палати КДКА відповідає критеріям законності, вмотивованості та обґрунтованості. З огляду на зазначене відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 18 січня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Стрелець Т.Г.
31 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 534/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі та запереченнях доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 19 червня 2015 року до КДКА надійшла скарга ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2, мотивуючи це тим, що остання 08 травня 2015 року без правових підстав проникла в частину належного позивачу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, проводила фото/відео/аудіо зйомку приватної особи та її помешкання, з невідомим чоловіком зрізали калитку в домогосподарстві, де проживає позивач, при цьому не надала будь-яких документів, які б свідчили про її право знаходитися на території вказаного домоволодіння. На думку ОСОБА_1, такі дії адвоката ОСОБА_2 є грубим порушенням правил адвокатської етики, присяги адвоката. У зв`язку із цим, позивач просила КДКА провести перевірку викладених у скарзі відомостей, вирішити питання про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. До скарги ОСОБА_1 додала відеодиск.
За результатами проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1, членом дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_6 складено довідку, згідно з якою вона не вбачає підстав для порушення дисциплінарної справи через відсутність у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку. На думку члена КДКА, в даному випадку виникли цивільно-правові відносини, які підлягають вирішенню у судовому порядку.
Розглянувши відомості, викладені в скарзі ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2, матеріали перевірки та довідку члена дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_6, 14 липня 2015 року дисциплінарна палата КДКА прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29 серпня 2012 року № 1780, видане Харківською обласною КДКА).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, 05 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА від 14 липня 2015 року.
Рішенням від 13листопада 2015 року № Х-022/2015 ВКДКА скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА від 14 липня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 - залишила без змін.
Вважаючи рішення відповідачів незаконними, позивач звернулася до суду з позовом про їх скасування.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірні рішення КДКА та ВКДКА прийняті в межах повноважень, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", із дотриманням норм матеріального права та не містять жодних наслідків щодо порушення прав чи свобод позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Верховний Суд погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 2 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).
Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
17 листопада 2012 року ВКДКА та З`їздом адвокатів України затверджено Правила адвокатської етики.
Згідно з статтею 12 цих Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
У відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин (стаття 50 Правил адвокатської етики).
У розділі VI Закону № 5076-VI визначено порядок і підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
У частині 1 статті 36 Закону № 5076-VI закріплено право кожного, кому відомі факти поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) на дії такого адвоката.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (частина 3 статті 36 Закону).
Згідно з статтею 33 вказаного Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом (стаття 34 Закону № 5076-VI).
За правилами статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.