ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2019 року
Київ
справа №826/12931/16
адміністративне провадження №К/9901/68462/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко Ірини Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Добрянської Я.І. від 21 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю. від 20 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко І.М. (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк", відповідач), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко І.М. № 57 від 23 лютого 2016 року про визнання нікчемними правочинів (операцій) по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1, проведеної 29 січня 2016 року на суму 200000,00 грн згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також виписку з банківського рахунку № НОМЕР_1 фізичної особи ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко І.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якими позивачу має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за рахунок Фонду, а Уповноважена особа Фонду у порушення вимог чинного законодавства не включила позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського рахунку, чим порушила права позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2018 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення (наказ) Уповноваженої особи Фонду № 57 від 23 лютого 2016 року про визнання нікчемними правочинів, а також зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року частково задоволено апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду, скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2018 року у частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду № 57 від 23 лютого 2016 року про визнання нікчемними правочинів; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доводи відповідачів про нікчемність правочинів засновані на припущеннях і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, і наявності будь-яких інших конкретних правових підстав, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI, за яких договір банківського вкладу позивача і операції з внесення коштів на його рахунок за цим договором були визнані нікчемними, відповідачем не доведено. Суди попередніх інстанцій також дійшли до висновку про те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що при укладанні договору про відкриття банківського рахунку було надано переваги (пільги).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 18 грудня 2018 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Саприкіної І.В.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі № 826/12931/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29 січня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк", як банком, та позивачем, як клієнтом, укладено договір № РКО-Ф/16/26208010025620 банківського рахунку фізичної особи, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та надає послуги з розрахунково-касового обслуговування.
29 січня 2016 року на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 від ОСОБА_2, який є клієнтом ПАТ "Авант-Банк", перераховано кошти у сумі 200 000,00 грн, призначення платежу "перерахування коштів приватний платіж (допомога родичів)".
Факт перерахування коштів у вказаному розмірі з рахунку ОСОБА_2 на рахунок позивача підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 29 січня 2016 року № 777392.
29 січня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 44 "Про віднесення ПАТ "Авант-Банк" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 29 січня 2016 року № 96 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 96 запроваджено тимчасову адміністрацію у Публічному акціонерному товаристві "Авант-Банк" строком на один місяць із 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні строком на один місяць із 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно.
26 лютого 2016 року, на підставі постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2016 року №109 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Авант-Банк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 262 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко І.М. №57 від 23 лютого 2016 року затверджено перелік нікчемних правочинів, серед яких і операція по перерахуванню 29 січня 2016 року коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_2 на суму 200 000 грн.
Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" від 25 лютого 2016 року № 888 позивача повідомлено про нікчемність (правочинів) операцій по перерахуванню 29 січня 2016 року коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 на суму 200 000,0 грн на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що транзакції за договорами банківського рахунку мають ознаки нікчемності на тій підставі, що вони здійсненні у період чинності постанови НБУ, якою ПАТ "Авант-Банк" віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження на відкриття депозитних рахунків та здійснення інших операцій.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, якою частково скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2018 року, відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 29 січня 2016 року № 44 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" до категорії неплатоспроможних" на поточному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1, відкритому відповідно до договору банківського рахунку № РКО-Ф/16/26208010025620 від 29 січня 2016 року, знаходилась сума 200000,00 грн.
На поточний рахунок позивача кошти були перераховані від іншої фізичної особи з її поточного рахунку.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.