ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2019 року
Київ
справа №810/1354/16
адміністративне провадження №К/9901/10500/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року (суддя Степанюк А.Г.) у справі № 810/1354/16 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління ДСА України в Київській області (далі - ТУ ДСА України в Київській області), третя особа - Бориспільський міськрайонний суд Київської області, про перерахунок заробітної плати,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТУ ДСА України в Київській області, в якому просила суд зобов`язати відповідача як розпорядника бюджетних коштів на забезпечення фінансування працівників апарату судів Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до статті 144 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) та за період з 29 березня 2015 року по день прийняття судового рішення відповідно до статті 147 Закону № 2453-VI (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (далі - Закон № 192-VIII) та виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що розмір її посадового окладу мав би обчислюватися і виплачуватися у розмірі, встановленому статтею 144 Закону № 2453-VI у редакції, чинній з 26 жовтня 2014 року, та статтею 147 цього Закону в редакції Закону № 192-VIII як спеціальними нормативно-правовим актами, що визначають розмір заробітної плати працівника апарату суду, без обмежень наявними фінансовим ресурсами, як це передбачає Закон України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (далі - Закон № 80-VIII). Однак при нарахуванні та виплаті заробітної плати позивачу ТУ ДСА України в Київській області керувалося не нормами спеціального Закону № 2453-VI, а нормами підзаконного нормативно-правового акту, чим порушило права позивача.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 16 травня 2016 року позов задовольнив повністю. Зобов`язав ТУ ДСА України в Київській області здійснити секретарю Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру" та за період з 29 березня 2015 року по 16 травня 2016 року відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" та виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.
У серпні 2016 року ДСА України звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції, мотивуючи це тим, що рішення суду першої інстанції зачіпає її права та інтереси.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 вересня 2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДСА України з підстав, установлених пунктом 1 частини 5 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Свою ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що в розумінні положень процесуального закону та нормативно-правових актів, що регулюють питання діяльності ТУ ДСА в Київській області, останній є суб`єктом адміністративних правовідносин, який вправі самостійно представляти власні інтереси у тому числі як розпорядник коштів Державного бюджету України у межах Київської області. Рішення суду першої інстанції стосується прав та обов`язків вичерпного кола осіб - учасників справи, а ДСА України не зазначила, яким саме чином оскаржуване судове рішення безпосередньо вплинуло на її права, інтереси чи обов`язки, що унеможливлює відкриття апеляційного провадження. Крім того постанова суду першої інстанції набрала законної сили 14 червня 2016 року, а 22.06.2016 року в цій справі видано виконавчий лист.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ДСА України звернулася до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року та направити справу на новий розгляд.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 19 жовтня 2016 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ДСА України.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року касаційну скаргу ДСА України передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Шарапа В.М. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
31 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 526/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 185 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
За правилами частин 1, 3 та 4 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.