ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
справа № 922/802/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Селіваненка В.П. і Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "МАНАД",
представник позивача - Макарчук Р.С, заступник генерального директора з адміністративних та правових питань (протокол загальних зборів від 28.01.2019 № 53),
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "ВИТЯЗЬ",
представник відповідача - Кокарєв А.П., адвокат (договір від 08.10.2018 б/н, ордер від 14.06.2019 № 151800, свідоцтво від 27.04.2018, № 001355); Ковальов І.В., директор (наказ від 24.04.2015 № 03-01/01),
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (головуючий Шутенко І.А., судді: Бородіна Л.І. і Геза Т.Д.)
у справі № 922/802/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАД" (далі - Позивач)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "ВИТЯЗЬ" (далі - Відповідач)
про стягнення коштів.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Відповідача (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення неустойки у вигляді штрафу за порушення строків виготовлення та постачання обладнання та штрафу за поставку обладнання неналежної якості у розмірі 630 817,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- перебіг строку виготовлення та постачання обладнання за умовами договору про виготовлення та постачання обладнання від 14.07.2017 № 1407 (далі - Договір) розпочався у Відповідача з 01.09.2017 та, відповідно, з цієї дати виникло зобов`язання протягом 45 робочих днів виготовити та здійснити постачання обладнання, і зазначений строк закінчився 02.11.2017;
- Відповідач не виконав у встановлений строк зобов`язання за Договором, що підтверджується відсутністю будь-яких документів щодо перевезення та передачі обладнання Позивачу у спосіб, порядок і строки, передбачені Договором, що зумовило прострочення виконання зобов`язання з дня закінчення строків постачання, тобто з 02.11.2017 по 13.08.2018 на 131 календарний день;
- поставку обладнання здійснено неналежної якості та такого, що не відповідає узгодженим сторонами у пункті 1.1 Договору характеристикам.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2018 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 421 417,50 грн. неустойки у вигляді штрафу за порушення строків виготовлення обладнання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- Позивачем було виконано умови Договору щодо оплати обладнання у розмірі 50% від суми поставки, а саме 2% суми поставки було сплачено 17.07.2017 та 48% суми поставки було сплачено 01.09.2017.
- пунктом 2.2.2 Договору передбачено обов`язок Відповідача протягом 45 робочих днів виготовити у повному обсязі обладнання після виплати замовником 48% суми поставки. Тобто Відповідач мав виготовити обладнання в строк до 02.11.2017 включно, однак даний обов`язок не виконав;
- Відповідач, отримавши кошти попередньої оплати, не звертався до позивача з листами щодо необхідності додаткового погодження технічного проекту обладнання, не повернув вказані кошти як такі, що перераховані передчасно, не відмовився від виконання Договору в строки, передбачені пунктом 2.2.2 останнього, не звертався з пропозиціями щодо внесення змін до Договору в частині перегляду строків виготовлення обладнання;
- перевіривши здійснений Позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що правильним, за весь період прострочення (з 03.11.2017 по 13.03.2018), є розмір штрафу, який складає 80,5% вартості обладнання, що дорівнює 421 417,50 грн. (523 500,00грн х 80,5%), а додаткове нарахування ще одного штрафу в розмірі 20% (104 700, 00грн) лише за період перших 10 днів прострочення з 03.11.2017 по 12.11.2017 є таким, що не відповідає умовам пункту 7.2 Договору;
- доводи Позивача про те, що Відповідачем було виготовлено та поставлено неякісне обладнання, є недоведеними.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доказів того, що Позивач (замовник) вчиняв дії для погодження технічних умов та перемовин щодо виконання умов Договору, які направлені на виготовлення обладнання та продовження договірних відносин. Натомість Позивачем вчинялись дії для повернення грошових коштів, сплачених ним за Договором, що свідчить про відсутність зацікавленості у виконанні умов Договору та наявності наміру розірвати договірні відносини.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, а рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2018 залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови ненеправильно застосовано норми права, а саме статтю 837, 843, 846, 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 14.07.2017 Відповідачем (виробник) та Позивачем (замовник) укладено Договір, за умовами якого виробник зобов`язується виготовити проект, виготовити із власних матеріалів і поставити, а замовник сплатити і прийняти: транспортер стрічковий жолобчастий L-подібний, та перелічені характеристики предмета Договору.
У пункті 1.1 Договору сторони узгодили, що зазначені у цьому пункті характеристики обладнання є попередніми та можуть бути змінені до проектування обладнання. Будь-які зміни характеристик обладнання здійснюються на вимогу замовника на будь - якій стадії виконання цього Договору або, за обґрунтованою пропозицією виробника, з наданням відповідних технічних розрахунків (умов, документів, тощо), але виключно після узгодження із замовником.
Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість обладнання за даним договором становить 523 500,00 грн.
Пунктом 2.2 Договору визначено порядок розрахунків, яким передбачено, що першу виплату у розмірі 2% від суми поставки замовник виплачує протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору та виставленого "виробником" рахунка. Після даної виплати виробник зобов`язаний протягом 14 календарних днів виготовити та погодити із замовником первинний технічний проект обладнання, що включає в себе креслення, розрахунки, іншу технічну інформацію, що може мати тривимірну візуалізацію.
На виконання умов Договору Відповідач виставив Позивачу рахунок на оплату від 04.07.2017 № 407/1, за яким вартість транспортера L становить 523 500,00 грн.
Позивач (замовник) сплатив 2% від вартості транспортера у розмірі 10 470,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.07.2017 № 887. Оплата здійснена у розмірі та в строки, встановлені Договором.
Згідно з пунктом 2.2.2 Договору другу оплату у розмірі 48% від суми поставки замовник виплачує протягом 3-х банківських днів з моменту погодження замовником технічного проекту обладнання, що включає в себе креслення, розрахунки, іншу технічну інформацію, що може включати тривимірну візуалізацію. Після даної виплати виробник зобов`язаний протягом 45 робочих днів виготовити у повному обсязі обладнання з врахуванням положень розділу 1 цього договору.
Судами встановлено, що на виконання взятих на себе зобов`язань виробник розробляв технічні проекти та направляв їх для погодження замовнику засобами електронного зв`язку на адреси електронної пошти замовника, зазначені у Договорі:
- 25.07.2017 - запрошення на узгодження технічного проекту обладнання. До запрошення додані технічні характеристики обладнання та ескіз тривимірної візуалізації транспортера;
- лист з кресленнями обладнання для погодження;
- лист від 22.08.2019 з доопрацьованими ескізами транспортера з розмірами;
- лист з ескізами від 29.08.2017.
При цьому матеріали справи не містять доказів прибуття уповноваженого представника замовника для узгодження проекту технічних умов завдання.
01.09.2017 Позивачем здійснило оплату в розмірі 251 280,00 грн. за платіжним дорученням № 1006. Призначення платежу вказано: "оплата за транспортер зг. рах. № 407/1 від 04.07.2017".
Відповідач не заперечує факт отримання вказаних грошових коштів.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт здійснення оплати у розмірі 48% свідчить про погодження замовником технічних умов замовлення та, відповідно, саме з моменту отримання виконавцем цієї оплати розпочинається перебіг строку, на протязі якого повинно бути виготовлене замовлене обладнання. При цьому матеріали справи не містять доказів виконання замовлення та його прийняття замовником на протязі 45 днів.
Однак суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції, оскільки сторони у Договорі, а саме у пункті 1.1, погодили лише попередні умови та встановили, що у подальшому вони будуть уточнені та скореговані. Зазначене прямо відображено у Договорі як у пункті 1.1, так і у пункті 2.2.2.
Крім того, технічні умови є невід`ємною частиною замовлення, оскільки мають містити комплекс конкретних вимог до продукції, її якості, контролю роботи та приймання такої продукції. Отже, технічні умови мають бути викладені у формі чітко визначених нормативів, форматів та характеристик, яким повинна відповідати продукція.
Зазначене є необхідною та невід`ємною частиною Договору, оскільки у разі пред`явлення претензій щодо якості продукції необхідно мати чіткі вказівки, яким має відповідати замовлений товар, та мати певність та визначеність для тверджень, що саме такі характеристики продукції узгоджені сторонами, насамперед замовником.
Пунктом 9.5 Договору сторони погодили, що для листування сторони можуть використовувати факсимільний зв`язок, електронну пошту (в договорі чітко прописані електронні адреси сторін). Даний договір може бути укладений сторонами шляхом обміну між ними копіями факсимільного та/або електронного зв`язку за допомогою факсу та / або електронної пошти). Факсимільні та електронні копії цього договору, що знаходяться у кожної із сторін, мають бути повністю однаковими за змістом (автентичними), а також повинні бути скріплені печатками і підписами уповноважених сторін.
Враховуючи заявлені вимоги та підстави їх обґрунтування (порушення строків виконання зобов`язання та виготовлення товару неналежної якості), у даній справі в обов`язковому порядку підлягає доведенню погодження технічних умов, погоджені чітко визначені характеристики замовленого обладнання.
Спірний Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною першою статті 843, частиною першою статті 846 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.