ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду
Бакуліної С. В.
12 червня 2019 року
м. Київ
у справі № 910/7122/17 (провадження № 12-78гс19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шивлавс» (далі - ТОВ «Шивлавс») до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа на ліквідацію ПАТ «Дельта банк») за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гальва елементс» (далі - ТОВ «Гальва елементс»), на стороні відповідача - ПАТ «Дельта банк», про зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2019 року.
У квітні 2017 року ТОВ «Шивлавс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» про зобов`язання включити кредиторські вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта банк». Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором про відступлення права вимоги ТОВ «Гальва елементс» передало позивачеві право вимоги сплати коштів за договором банківського рахунка у сумі 205 510,80 грн. У зв`язку з відкликанням банківської ліцензії та початком процедури ліквідації банку позивач звернувся до відповідача із кредиторською вимогою, проте відповідач не включив її до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Господарський суд міста Києва рішенням від 09 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2019 року, позов задовольнив з тих підстав, що відповідач неправомірно не визнав право вимоги позивача на суму 205 510,80 грн, набуте ним на підставі чинного договору про відступлення права вимоги.
У березі 2019 року уповноважена особа на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 14 березня 2019 року відкрила касаційне провадження та ухвалою від 13 травня 2019 року на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленій Верховним Судом України постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 910/8058/15-г.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 червня 2019 року справу № 910/7122/17 за касаційною скаргою уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2019 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 11 вересня 2019 року.
Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можу з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної і