У Х В А Л А
19 червня 2019 року
м. Київ
Провадження № 11-552сап19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Анцупова Т. О.,
перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 07 травня 2019 року, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 08 лютого 2019 року № 385/1дп/15-19,
ВСТАНОВИВ:
12 червня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 07 травня 2019 року № 1306/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08 лютого 2019 року № 385/1дп/15-19 про притягнення судді Дніпропетровського районного суду м. Херсона ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
Відповідно до ч. 7 ст. 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
Перевіряючи скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору або копію документа, який надає пільги щодо його сплати, до скарги не додано.
Водночас скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого остання посилається на свій незадовільний майновий стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовані законом.
Суд звертає увагу скаржника, що з метою розгляду клопотання про відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони, до суду мають бути подані відповідні докази за попередній календарний рік (тобто, якщо клопотання про відстрочення сплати судового збору подано у 2019 році, то до нього додаються докази щодо майнового стану сторони у 2018 році, які охоплюють період з 01 січня 2018 по 31 грудня 2018 року).