Постанова
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 654/2517/16-к
провадження № 51-9156км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Мазура М. В., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Пашкова Є. Є.,
захисників (у режимі відеоконференції) Шадманова К. Ш., Чухрая В. М.,
засуджених (у режимі відеоконференції) Козака О. О., Веденка С. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 4 липня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015230150002714, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 Кримінального кодексу України (далі - КК).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, такого, що згідно зі ст. 89 КК судимостей не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 липня 2017 року визнано винуватими та засуджено:
- ОСОБА_1 - за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 2-4 ст. 76 КК (у редакції Закону України від 14 квітня 2009 року № 1254-VI). На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 5 травня 2016 року по 26 травня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;
- ОСОБА_2 - за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 2-4 ст. 76 КК.
За цим же вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, та виправдано у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні цього злочину; ОСОБА_2 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК, та виправдано у зв`язку із недоведеністю його винуватості у вчиненні цих злочинів.
Вирішено питання про запобіжні заходи, речові докази та процесуальні витрати.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у скоєнні незаконного позбавлення волі, вчинене щодо двох осіб за попередньою змовою групою осіб за нижчевказаних обставин.
Так, ОСОБА_1 4 грудня 2015 року близько 19:00 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження (далі - інша особа) прийшли на територію гаражного кооперативу "Феміда-2" на АДРЕСА_4, маючи умисел на незаконнепозбавлення волі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Інша особа завдала ударів руками по голові ОСОБА_5, після чого співучасники примусово відвели останнього до гаражу в зазначеному вище гаражному кооперативі, де інша особа із застосуванням фізичної сили помістила потерпілого в автомобіль "BMW Х6", чорного кольору (державний номерний знак НОМЕР_1 ), де зв`язала останньому руки мотузкою, тим самим позбавивши потерпілого можливості вільно пересуватися. Після цього ОСОБА_1 та інша особа повезли на вказаному вище автомобілі потерпілого ОСОБА_5 до безлюдного місця біля території Херсонського суднобудівного заводу в мікрорайоні "Острів" м. Херсона, де інша особа та невстановлені досудовим слідством особи завдали ударів ногами та руками по тілу потерпілого ОСОБА_5, заподіявши йому легких тілесних ушкоджень та помістили останнього до багажного відділення автомобіля марки "BMW" невстановленої моделі з невстановленим номером
Після цього ОСОБА_1 та інша особа, на вищезазначеному автомобілі "BMW Х6" повернулися до території гаражного кооперативу "Феміда-2", де інша особа за допомогою фізичної сили примусила потерпілого ОСОБА_4 сісти до автомобіля. Після цього ОСОБА_1 та інша особа повезли на вказаному вище автомобілі ОСОБА_4 до безлюдного місця біля території Херсонського суднобудівного заводу в мікрорайоні "Острів" у м. Херсоні, де примусово помістили потерпілого до салону автомобіля марки "BMW" невстановленої моделі та з невстановленим номером, де інша била потерпілого ОСОБА_4 по різним частинам тіла.
Надалі ОСОБА_1 та інша особа близько 21:00 того ж дня перевезли потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до території навпроти домоволодіння АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_2, де, заручившись підтримкою останнього, зв`язали ОСОБА_5 ноги та руки, а ОСОБА_2 відвів потерпілого до підвального приміщення вказаного домоволодіння, де обмотав липкою стрічкою рота. Там ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інша особа проти волі утримували ОСОБА_5 у підвальному приміщенні приблизно до 22:00 того ж дня, допоки останній самовільно не звільнився, після чого залишив місце примусового утримання. Після цього ОСОБА_1 та інша особа з метою приховати факт завдання іншою особою потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, помістили його до автомобіля "Chevrolet Aveo" (державний номерний знак НОМЕР_2 ), який належить ОСОБА_7, та перевезли до м. Голої Пристані Херсонської області, де залишили лежати на асфальтобетонному покритті навпроти будинку № 83 на вул. Ворошилова позаду патолого-анатомічного відділення Голопристанської центральної районної лікарні.
Також органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 4 грудня 2015 року близько 20:00 за попередньою змовою з іншою особою у мікрорайоні "Острів" на АДРЕСА_3 у м. Херсоні на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_4 умисно завдав останньому численних ударів тупими предметами по голові та тулубу. Надалі співучасники, позбавивши ОСОБА_4 волі, перевезли останнього до с. Кардашинка, де, перебуваючи на території, розташованій навпроти домоволодіння АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2 . продовжили завдавати ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, які є тяжкими за критерієм небезпеки для життя і перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого.
За цим обвинуваченням суд першої інстанції виправдав ОСОБА_1 через недоведеність його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, зазначивши, що сторона обвинувачення не довела належними та допустимими доказами наявності у ОСОБА_1 умислу на завдання потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він напочатку вересня 2015 року за місцем свого проживання ( АДРЕСА_2 ) незаконно посіяв та вирощував рослини коноплі. 28 грудня 2015 року при проведенні обшуку вищевказаного будинку працівники поліції виявили та вилучили 43 рослини конопель, які належать до рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини.
Крім того, ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він улітку 2015 року за місцем свого проживання, будучи особою, що вчинила правопорушення, передбачене ст. 310 КК, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс загальною масою 82,387 г (у перерахунку на суху речовину), який він зберігав за місцем свого проживання без мети збуту, до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції 28 грудня 2015 року в період із 8:30 до 12:30 у ході обшуку вказаного домоволодіння.
За цими епізодами обвинувачення суд виправдав ОСОБА_2 у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК, пославшись на те, що сторона обвинувачення не надала суду достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження скоєння ОСОБА_2 вищевказаних злочинів.
Апеляційний суд Херсонської області від 4 липня 2018 року залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника Чухрая В. М., потерпілого ОСОБА_8 та прокурора - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особам засудженим через м`якість. На обґрунтування цих вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належно не перевірив доводів в апеляційній скарзі прокурора про належність та допустимість таких доказів, як показання потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були надані слідчому судді Голопристанського районного суду, протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 грудня 2015 року, протоколу обшуку автомобіля "Chevrolet Aveo" від 5 січня 2016 року, висновку молекулярно-генетичної експертизи № 50 від 18 березня 2016 року, які, на думку прокурора, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК. Вказує на те, що згаданий суд, погоджуючись із правильністю висновків місцевого суду щодо виправдання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК, не дав належної оцінки протоколу обшуку від 28 грудня 2015 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_2 та відеозапису до нього, які вказують на факт вчинення засудженим вищевказаних злочинів. Стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам статей 7, 22, 404 КПК частково задовольнив клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, чим поставив сторони у нерівні умови щодо подання ними доказів і доведення їх переконливості. Вважає, що згаданий суд не дав вичерпних відповідей на доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора щодо м`якості призначеного засудженим покарання, обмежившись лише посилання про те, що обране ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання відповідає ст. 65 КК. Таким чином, за твердженням скаржника, рішення вказаного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.