ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
справа № 369/7894/14-к
провадження № 51-2231км18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І. В.,
суддів Голубицького С. С., Короля В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В.В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Войчука В. А.,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника потерпілих Карпенка В. М.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Войчука В. А. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 липня 2016 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
За вказаним вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 300 000 грн кожному в рахунок відшкодування завданої злочином шкоди.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні умисного вбивства за обставин, викладених у вироку.
Як установив місцевий суд, 12 травня 2014 року о 02:00 у квартирі АДРЕСА_2 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 під час спільного вживання алкогольних напоїв виник конфлікт, у ході якого останній на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин завдав кухонним ножем ОСОБА_5 не менше 57-ми ударів по тілу, шиї та обличчю, заподіявши потерпілій різного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, у тому числі тяжких у вигляді численних проникаючих колото-різаних поранень грудей та живота з пошкодженням внутрішніх органів і розвитком крововтрати, від яких вона померла на місці події.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі захисник Войчук В. А., посилаючись на неповноту слідства, упередженість суду та невідповідність висновків у вироку фактичним обставинам справи, просить скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Суть доводів скаржника зводиться до тверджень про те, що засуджений не вчиняв умисного вбивства, а суди нижчих інстанцій обґрунтували свою позицію про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому злочині недопустимими доказами, яким не дали належної правової оцінки. На думку захисника, оспорювані вирок та ухвала не відповідають вимогам ст. 370 КПК.
На касаційну скаргу представник потерпілих - адвокат Карпенко В. М. подав заперечення, в якому із наведенням аргументів зазначає про неспроможність касаційних вимог сторони захисту.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції засуджений та його захисник підтримали подану касаційну скаргу, водночас ОСОБА_1 просив пом`якшити йому покарання; прокурор, потерпілі та їх представник заперечили обґрунтованість касаційних вимог сторони захисту.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, викладені в касаційній скарзі та у запереченнях на неї, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення.
У поданій касаційній скарзі захисник, серед іншого, заперечує повноту слідства, не погоджується з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, тоді як їх перевірки в силу ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
Разом із тим, у результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаних у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ; фактичних даних, що містяться у протоколі огляду місця події від 12 травня 2014 року; розглянутих у ході судового слідства наявних у справі експертних досліджень, зокрема судово-медичних від 12 травня 2014 року № 75, від 18 травня 2014 року № 143/Д, від 13 травня 2014 року № 223, від 18 травня 2014 року № 142/Д/223, від 29 липня 2014 року № 69-мк, молекулярно-генетичних від 7 липня 2014 року № 291/МГЕ, № 288/МГЕ, № 289/МГЕ, №292/МГЕ, № 296/МГЕ, № 297/МГЕ, № 290/МГЕ, № 295/МГЕ, № 294/МГЕ, № 293/МГЕ, дактилоскопічного від 11 червня 2014 року № 171, комплексного психолого-психіатричного від 18 червня 2014 року № 230, зміст яких докладно відображено у вироку.