ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
справа № 754/9116/16-к
провадження № 51-3206 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Ванджурака Р.В. на вирок Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Ухвалені судові рішення, оскаржений вирок та встановлені обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року ОСОБА_1 виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК.
За наслідками розгляду апеляційних скарг потерпілого та прокурора, 12 грудня 2017 року Апеляційний суд м. Києва скасував виправдувальний вирок і постановив обвинувальний, яким визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК, і призначив йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 23 063,08 грн й 10 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат у провадженні.
Апеляційний суд визнав ОСОБА_1 винуватим у незаконному заволодінні транспортним засобом за обставин, викладених у вироку.
Як установив суд, на початку серпня 2014 року на вул. Мілютенка, 14-а у м. Києві ОСОБА_1 підійшов до належного ОСОБА_2 автомобіля "ВАЗ-21053" без номерних знаків, відчинив дверцята і сів за кермо транспортного засобу, попередньо під`єднавши його тросом до автомобіля "ВАЗ - 2101" (державний номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_3 Надалі ОСОБА_1 перегнав автомобіль "ВАЗ-21053" до будинку АДРЕСА_2, заподіявши потерпілому матеріальних збитків на суму 23063,08 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів скаржника зводиться до того, що обвинувальний вирок ґрунтується на припущеннях та не відповідає вимогам ст. 370 вказаного Кодексу; суд апеляційної інстанції здійснив провадження упереджено з порушенням ст. 404 КПК, не дав належної оцінки зібраним доказам і за відсутності достатніх фактичних даних для доведеності винуватості ОСОБА_1 незаконно засудив останнього. Крім того, захисник заперечує правильність вирішення цивільного позову.
Учасникам кримінального провадження було повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, також розміщено відповідне оголошення на інтернет - ресурсі Верховного Суду. Клопотань про відкладення розгляду кримінального провадження в порядку касаційної процедури від учасників процесу не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор заперечив обґрунтованість касаційних вимог сторони захисту.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія судів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
У поданій касаційній скарзі захисник, серед іншого, по суті не погоджується з установленими фактичними обставинами кримінального провадження та ставить під сумнів достовірність висновку експерта, тоді як їх перевірка в силу статей 433, 438 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, про упередженість апеляційного суду, необґрунтованість та незаконність постановленого обвинувального вироку є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Як убачається зі справи, потерпілий ОСОБА_2 та прокурор, не погодившись із виправдувальним вироком, оскаржили його в апеляційному порядку. Наводячи у поданих скаргах конкретні аргументи, вони просили скасувати оспорюване рішення й ухвалити обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_1 . При цьому також клопотали про повторне дослідження обставин, установлених під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Апеляційний суд, дотримуючись приписів ст. 404 КПК, на підставі дослідження обставин кримінального провадження та оцінки доказів, які були перевірені з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту.