ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
справа № 755/7284/13-к
провадження № 51-2881 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І.В.,
суддів: Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В.В.,
захисника Сіладі О.І.,
представника потерпілого Лакуши А.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Сіладі О.І. на вирок Апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки с. Коломийцівка Носівського
району Чернігівської області, жительки
АДРЕСА_1 ),
засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст судових рішень, оскарженого вироку та встановлені обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року ОСОБА_1 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 191 КК - на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-господарськими функціями, на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 191 КК - на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на неї виконання обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фапрекс-04" 493 085 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватою у привласненні чужого майна, що перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також у вчиненні такого злочину повторно за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, ОСОБА_1, обіймаючи посаду головного бухгалтера ТОВ "Фапрекс-04" (зареєстрованого за адресою: просп. Возз`єднання, 19 у м. Києві), з метою привласнення чужого майна 23 серпня 2007 року здійснила перерахування коштів із поточного рахунку цього товариства на корпоративну платіжну картку, не оприбуткувала вказаної операції, а зняла 1000 грн через банкомат на вул. Ірпінській, 76 у м. Києві. Надалі в період із 27 серпня 2007 року по 13 жовтня 2010 року вона неодноразово здійснювала перерахування коштів із поточного рахунку товариства на корпоративні платіжні картки, отримуючи готівку в різних банкоматах у м. Києві та Київській області. У такий спосіб засуджена привласнила належні ТОВ "Фапрекс-04" кошти на загальну суму 490 240.00 грн.
Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 18 квітня 2014 року залишив без змін вирок місцевого суду.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, задовольнивши касаційні скарги прокурора та представника потерпілого, 3 лютого 2015 року скасував згадане рішення апеляційного суду через м`якість обраного із застосуванням ст. 75 КК заходу примусу і призначив новий розгляд у цьому суді.
За наслідками нового розгляду апеляційний суд, задовольнивши частково апеляційну скаргу представника потерпілого, 31 жовтня 2017 року скасував вирок місцевого суду в частині заходу примусу і постановив свій, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки та на підставі статей 49, 74 цього Кодексу звільнив від його відбування у зв`язку із закінченням строків давності; за ч. 3 ст. 191 КК суд призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Сіладі О.І. просить змінити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вирок апеляційного суду, пом`якшити призначене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191 КК покарання, застосувавши положення ст. 75 цього Кодексу. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 65 КК не врахував повною мірою всіх даних про особу засудженої та наявних у справі пом`якшуючих обставин, унаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про неможливість її виправлення без ізоляції від суспільства. Разом із цим, захисник зауважує про неконкретність формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 191 КК, викладеного в обвинувальному акті, що, на його думку, мало би перешкодити суду постановити обвинувальний вирок у зазначеній частині.