ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2019 року
м. Київ
справа № 676/5332/16-к
провадження № 51-6841км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Григор`євої І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Кравченко Є. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Цвігун Т. С. на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016240070001319 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 7 місяців (за епізодом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2 ).
Його ж визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) через недоведеність винуватості:
за ч. 2 ст. 185 КК - за епізодом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3 ;
за ч. 3 ст. 185 КК - за епізодами крадіжки майна потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ;
за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК - за епізодом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_7
Вирішено питання про запобіжний захід, речові докази та процесуальні витрати.
При перегляді справи Апеляційний суд Хмельницької області постановив два судових рішення.
Ухвалою від 20 березня 2018 року вирок суду першої інстанції в частині виправдання ОСОБА_1 за епізодами крадіжок майна потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 залишив без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Одночасно своїм вирокомухваленим у цей же день, апеляційний суд частковозадовольнив апеляційну скаргу прокурора, зазначений вирок місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_1 за епізодом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_7 скасував і ухвалив новий вирок, яким визнав його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК та засудив до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
По епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2 призначив йому за ч. 2 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 70 КК визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Як установив апеляційний суд, ОСОБА_1 близько 02:30 22 серпня 2016 року проник до нежилого будинку на АДРЕСА_2,звідти повторно таємно викрав секцію батареї на 8 реберзагальною вартістю 500 грн, металеві плоскогубці вартістю 47,50 грн та стамеску вартістю 51 грн, усього на суму 598,50 грн, які належали потерпілому ОСОБА_7, однак не зміг розпорядитися викраденим майном і не довів свого умислу до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки на місці був затриманий працівниками поліції.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Укасаційній скарзізахисникЦвігун Т . С. просить скасувати вирок апеляційного суду в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність тапризначити йому за ч. 2 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 7 місяців.
При цьому звертає увагу, що при розгляді справи апеляційний суд жодних документів (довідок чи висновків експертів) по епізоду замаху ОСОБА_1 на викрадення майна ОСОБА_7 не досліджував, та взагалі залишив поза увагою той факт, що місцевим судом ці докази визнано недопустимими.
Зауважує, що апеляційний суд невірно відобразив у вирокупоказання свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 участі в крадіжці не брав (не зносив майно до виходу), а лише перебував у будинку.
Вказані порушення, на думку захисника, призвели до неправильного застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме засудженняОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК.
Крім того вважає, що призначення цим судом засудженому за злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК більш суворого покаранняне ґрунтується на вимогах закону та є безпідставним.