Постанова
іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 185/67/18
провадження № 51-8109 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника Філіпенко О.В. (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040370002577 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Комсомольськ Полтавської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року до ОСОБА_1, який у стані неосудності вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.3 ст.185 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено у вигляді передання під нагляд матері ОСОБА_2
Прийнято рішення щодо долі речових доказів.
Згідно з ухвалою місцевого суду, 15 вересня 2017 року приблизно о 23 годині 10 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з умислом на незаконне проникнення до житла ОСОБА_3 та вчинення крадіжки, через вікно проник до приміщення квартири АДРЕСА_2, де з корисливих мотивів вчинив таємне викрадення належного ОСОБА_3 майна, а саме двох картин та однієї ікони, загальною вартістю 500 грн., заподіявши потерпілій майнові збитки у зазначеному розмірі.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 30 травня 2018 року залишив ухвалу місцевого суду без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор просить змінити судові рішення, виключивши з них посилання на спрямованість умислу, мету і мотив дій ОСОБА_1 при вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Прокурор зазначає, що ОСОБА_1, у період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними через хронічне психічне захворювання, отже з таким його станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб`єктивної сторони злочину. Отже, на думку прокурора, висновки суду про психічне ставлення ОСОБА_1, який є неосудною особою, до вчиненого суспільно небезпечного діяння, не узгоджуються з положеннями закону України про кримінальну відповідальність. В порушення вимог ст. 419 КПК України, як зазначив прокурор, відповідних доводів суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив, правильної оцінки їм не дав та безпідставно відмовив у задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Матюшева О.В. вважала, що касаційну скаргу прокурора слід задовольнити частково. Зазначила, що викладені у скарзі доводи щодо необхідності виключення із судових рішень посилання на мету вчинення суспільно небезпечного діяння є безпідставними, оскільки такого посилання судові рішення не містять. Інші доводи касаційної скарги прокурор Матюшева О.В. підтримала.
Захисник Філіпенко О.В. просила залишити судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни як законні, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Правильність встановлення судами у вчиненому ОСОБА_1 суспільно небезпечному діянні об`єктивних ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, як і вид застосованих щодо останнього примусових заходів медичного характеру, у касаційній скарзі не оспорюються.