Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 727/8102/15-ц
провадження № 61-10725св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2017 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 27 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Міцнея В. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі -
ПАТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 07 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ЗАТ "Альфа-Банк"), правонаступником якого є
ПАТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 700005408, відповідно до умов якого ОСОБА_1 виданий кредит у сумі 16 821,48 доларів США.
На забезпечення кредитних зобов`язань між ОСОБА_2 та ПАТ "Альфа-Банк" укладений договір поруки від 07 квітня 2008 року № 700005408-П, згідно з умовами якого ОСОБА_2 як поручитель зобов`язалася у разі виникнення заборгованості за кредитом у ОСОБА_1 солідарно виконувати кредитні зобов`язання.
Зазначав, що згідно із пунктом 2 договору про внесення змін та доповнень
від 20 серпня 2009 року № 1 до кредитного договору від 07 квітня 2008 року
№ 700005408 банк збільшив розмір кредиту та додатково надав позичальнику грошові кошти у розмірі 135 377,06 грн.
Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, проте на порушення вимог договору ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань, у результаті чого станом на
04 вересня 2015 року утворилася прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 133 476,49 грн, за відсотками - 96 705,90 грн.
Уточнивши позовні вимоги, ПАТ "Альфа-Банк" остаточно просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість на загальну суму 229 630,62 грн, яка складається із: заборгованості за відсотками за період із 08 жовтня 2013 року
по 16 лютого 2015 року у розмірі 76 535,62 грн, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період із 16 лютого 2015 року по 08 жовтня 2015 року у розмірі 153 094,97 грн та судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2017 року у задоволенні позову ПАТ "Альфа-Банк" відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивач у жовтні 2015 року звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості, яку вже стягнуто на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 03 червня 2010 року та ухвали Новозаводського районного суду м. Чернівці від 29 грудня 2010 року, а тому банком пропущено позовну давність, про застосування якої заявлено відповідачем.
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 27 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Альфа-Банк" залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені у скарзі доводи не відносяться до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття рішення щодо скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2018 року ПАТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 27 грудня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що договором передбачений кінцевий строк повернення кредиту - 08 квітня 2015 року, строк позовної давності повинен обраховуватись від цієї дати, а тому кінцевим строком звернення до суду є 08 квітня 2018 року, а отже, банк звернувся з позовом у межах строку позовної давності. Крім того, пунктом 11.3 розділу 2 Загальних умов кредитування фізичних осіб, який є невід`ємною частиною кредитного договору, передбачено що строк позовної давності становить 50 років.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ПАТ "Альфа-Банк".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 13 травня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.