Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 727/4455/16-ц
провадження № 61-28569св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю.,Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Чернівецька міська рада,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2017року у складі колегії суддів:Кулянди М. І.,Одинака О. О., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги позивач обґрунтовувалатим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно. Вона є спадкоємцем за законом першої черги. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом немає.Для отримання свідоцтва про право на спадщину, вона звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Новосельської І.Л.31 травня 2016 року приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Новосельська І.Л. відмовила у вчинені нотаріальної дії.
Згідно із повідомленнямЧернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації (далі - ЧКОБТІ) від 25 квітня 2016 року за № 799 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4, згідно зі свідоцтвом про право власності від 21 квітня 1971 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради за № 174/7 та внесено у книгу за № 31, сторінка 232, дата реєстрації 23 квітня 1971 року.Отримати дублікат свідоцтва про право власності від 21 квітня 1971 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради за № 174/7 позивач не має можливості, оскільки дублікат свідоцтва про право власності видається тільки власнику, проте ОСОБА_4 помер. Оскільки житловий будинок із відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав тільки йому, то розмір частки, яку успадкували його син ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_5, становить по 1/2.
Відповідно до матеріалів спадкової справи, відкритої приватним нотаріусом, після смерті ОСОБА_5, спадщину у розмірі 1/8 частини прийняв її син ОСОБА_3 . Вважає, що вона має право на спадщину за законом на 5/8 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, позивачпросилавизнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на 5/8 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. "А" загальною площею 61,10 кв. м, житловою - 38,30 кв. м, криниці № 1.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 червня 2016року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на 5/8 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. "А" загальною площею 61,10 кв. м, житловою - 38,30 кв. м, криниці № 1.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що шляхом складання частин, ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 має право на спадщину на 5/8 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
РішеннямАпеляційного суду Чернівецької області від 13 липня 2017рокурішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд,скасовуючи рішення місцевого суду виходив із того, що суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, не залучив до участі у розгляді справи ОСОБА_2, яка є спадкоємцем за законом першої черги, після смерті свого батька та не врахував, що в результаті вирішення спору будуть вирішені питання про обсяг її прав та обов`язків як спадкоємця за законом.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників
У серпні 2017року ОСОБА_1 подаладо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справкасаційну скаргу на рішення Чернівецької області від 13 липня 2017 року, в якій просить скасувати зазначенесудове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, щов матеріалах спадкової справи відсутня заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини. В матеріалах спадкової справи є довідка видана КЖРЕП № 5 від 04 квітня 2016 року № 904 у якій зазначено, що на момент смерті ОСОБА_3 з ним проживала ОСОБА_6 . Довідку яку надала ОСОБА_2 є недопустимим доказом, оскільки вона містить неправдиву інформацію та видана з порушенням чинного законодавства (відсутня печатка установи, яка видала документ). Мати апелянта ніколи не проживала за адресою АДРЕСА_1 . Вона завжди проживала за місцем своєї постійної реєстрації, а саме АДРЕСА_4 . Зареєструвати апелянта за цією адресою не було можливості, оскільки власником майна був ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У вересні 2017 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшлизаперечення на касаційну скаргу, у яких зазначено, що на момент смерті батька вона була зареєстрована з ним за однією адресою та прийняла спадщину, оскільки була неповнолітньою особою. Після смерті батька продовжувала користуватися житловим будинком та земельною ділянкою.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано указану справу до Верховного Суду.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.