Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 521/19397/16-ц
провадження № 61-38677св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватний нотаріус Ковальська Вікторія Валентинівна,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Ковальської Вікторії Володимирівни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 у складі судді Леонова О. С. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018року у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Сегеди С. М., Гірняк Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Ковальської В. В., треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення державного реєстратора.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 13 листопада 2001 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бардук М. Д., зареєстрованого 14 листопада 2001 року Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" (далі - КП "ОМБТІ та РОН"), він є власником квартири АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради (далі - КП "БТІ" ОМР станом на 31 грудня 2012 року право власності на вказану квартиру належало йому. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наступний перехід права власності на вказану квартиру відбувся 25 листопада 2013 року на користь ОСОБА_2 на підставі рішення, індексний номер 8285403, номер запису про право власності 3524051, про реєстрацію права власності за останньою, прийнятого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В. В., яка діяла як державний реєстратор речових прав на нерухоме майно.Вважає зазначене рішення незаконним, прийнятим з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що призвело до позбавлення його права власності на належну йому квартиру. За захистом його порушеного права він звернувся з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду з вимогою про скасування вказаного рішення приватного нотаріуса - державного реєстратора речових прав Ковальської В. В. Постановою суду від 30 вересня 2016 року його позовні вимоги задоволені, оскаржуване рішення скасовано. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року зазначену постанову суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.
Нотаріус при здійсненні державної реєстрації взяв до уваги документи, які не відповідали вимогам, встановленим законом для документів, що приймаються для державної реєстрації, а саме: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03 грудня 2001 року № 01/1232, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на Одеській універсальній товарній біржі GIP, на четвертому аркуші якого міститься штамп КП "ОМБТІ та РОН" із незастережним виправленням цифри у даті укладення договору (цифра "2" виправлена на цифру "3"); довідка № 5324-10/452-У, видана КП "БТІ" ОМР 22 листопада 2013 року, про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 яка містить помилку в адресі, а саме вказано АДРЕСА_6, а також відсутнє прізвище виконавця та зазначено підставу реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2, звідки вбачається, що особа, якій належить цей паспорт, із 1989 та по 2012 рік незмінно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, натомість у договорі, укладеному на Одеській універсальній товарній біржі GIP, зазначена інша адреса покупця: АДРЕСА_4 ; у договорі № 01/1232, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не були зазначені повні паспортні дані сторін, зокрема, була відсутня інформація про серію, номер паспорта, ким та коли виданий, хоча така інформація завжди вносилась у біржовідоговори, що підтверджується договором від 22 листопада 2001 року № 081/2001-Н, укладеним на Одеській універсальній товарній біржі GIP.
Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В. В., аналізуючи надані їй документи, проявила неуважність та безвідповідальність, прийнявши сфальсифіковані документи, які вочевидь були неналежними, та містили зовні ознаки їх підробки, які повинні були викликати сумнів у державного реєстратора, внаслідок чого її недбальство призвело до порушення його права та інтересу.
Посилаючись на викладене, позивач просив скасувати неправомірне рішення, індексний номер 8285403, номер запису про право власності 3524051 від 25 листопада 2013 року, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В. В.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення, індексний номер 8285403, номер запису про право власності 3524051, від 25 листопада 2013 року, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округуКовальською В. В. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ковальської В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 прийняте з врахуванням інформації, викладеної в недостовірному документі, при цьому державний реєстратор не скористався можливістю отримати достовірну інформацію для проведення реєстрації об`єкта нерухомості.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відновлення становища, яке існувало до незаконної державної реєстрації неіснуючого права за ОСОБА_2, а в подальшому і за ОСОБА_4, має відбуватися шляхом усунення відповідних наслідків такого порушення, у тому числі, шляхом скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників
У липні 2018 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суди взагалі не встановлювали, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача на вказану квартиру. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2016 року у справі № 521/14976/15-ц, що набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 не набув право власності на квартиру у встановленому законом порядку. Тобто, судом встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на вказану квартиру неправомірно, а тому його право на зазначену квартиру не порушено та відповідно до статей 15, 16 ЦК України не підлягає захисту судом. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14. Текст правочину, посвідченого приватним нотаріусом, містить належні посилання про попередження сторін про правові наслідки недійсності правочину та роз`яснення статті 27 Закону України "Про нотаріат".
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, згідно з яким одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення. Судами взагалі не зазначено, які права чи інтереси саме ОСОБА_1 порушені, невизнані або оспорювані. ОСОБА_1 набув право власності на квартиру незаконно, його права та інтереси на цю квартиру не порушені, На час ухвалення рішень, право на захист судом, пов`язаних із вказаною квартирою, виникає лише у неї як законного власника квартири, що встановлено рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2016 року у справі № 521/14976/15-ц.
У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, згідно з яким нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований на ім`я позивача у встановленому законом порядку, є достатнім та єдино необхідним доказом про право власності позивача, і ніяких інших доказів для підтвердження свого права власності на нерухоме майно закон не вимагає, що було враховано судами обох інстанцій при ухваленні рішення. Негативна реакція судів обох інстанцій на оскаржуване рішення є правильною, оскільки, встановивши безліч порушень Ковальської В. В., суди неминуче повинні були ухвалити рішення про неправомірність такого рішення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Судом установлено, що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 8285403, номер запису про право власності 3524051, відповідно до якого 25 листопада 2013 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2
Із матеріалів реєстраційної справи, матеріалів нотаріального провадження вбачається, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 здійснена відповідачем на підставі, зокрема, договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на Одеській універсальній товарній біржі GIP від 03 грудня 2001 року № 01/1232 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, довідки КП "БТІ" ОМР від 22 листопада 2013 року № 5324-10/452-У, виданої ОСОБА_2 про те, що за нею в комунальному підприємстві зареєстровано право власності на зазначену квартиру на підставі договору від 03 грудня 2001 року № 01/1232, та інших документів, необхідних для реєстрації права власності.
На запит слідчого СВ Малиновського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області у листі від 09 лютого 2016 року № 447-05/64 КП "БТІ" ОМР повідомило, що воно не проводило реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5, за ОСОБА_2, за відомостями комунального підприємства, право власності на зазначений об`єкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 листопада 2001 року, відомості про реєстрову книгу, сторінку в книзі, реєстровий номер об`єкта, зазначені в договорі купівлі-продажу нерухомого майна Одеської універсальної товарної біржі від 03 грудня 2001 року GIP № 01/1232, є відомостями з реєстраційного запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_1, довідка комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від 22 листопада 2013 року № 5324-10/452-У ОСОБА_2 не видавалася, документа з таким реєстраційним номером не існує, підпис на довідці не належить в. о. директора ОСОБА_7, станом на 31 грудня 2012 року власником квартири залишався ОСОБА_1 .