Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 641/2326/17-ц
провадження № 61-34545св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В. (суддя-доповідач) | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., | Олійник А. С., Яремка В. В., |
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Прокуратури Харківської області на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року у складі судді Курганникової О. А. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він неодноразово звертався до Прокуратури Харківської області із заявами про вчинення злочинів ОСОБА_2, який працює прокурором організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва в кримінальних справах Прокуратури Харківської області - структурному підрозділі Прокуратури Харківської області, де приймається рішення про внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Неодноразово інформація про злочини, яка викладена в його заявах, не вносилася в ЄРДР, замість вмотивованої відповіді йому давали відписки. Результатом протиправних дій ОСОБА_2 стало відкриття щодо нього самого 12 листопада 2015 року кримінального провадження № 42015220000000956. Працівники Прокуратури Харківської області 28 грудня 2015 року, 31 березня та 29 вересня 2016 року виносили ідентичні постанови про закриття кримінального провадження № 42015220000000956, які скасовувалися ухвалами Червонозаводського районного суд м. Харкова від 19 лютого, від 27 травня, від 22 грудня 2016 року.
Вказані обставини свідчать про наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, який, зловживаючи службовим становищем, займається приховуванням злочинів, систематично не вносить в ЄРДР інформацію про злочини, а також його процесуальних керівників, які халатно ставляться до своєї роботи і не контролюють належним чином роботу ОСОБА_2 .
Позивач зазначав, що систематичною бездіяльністю посадових осіб Прокуратури Харківської області йому заподіяно моральну шкоду, розмір відшкодування якої він оцінює у 512 000 грн, і яка виразилася у такому: із вини відповідача протягом 16 місяців він вимушений викривати відповідача у прийнятті незаконних рішень та неправомірній бездіяльності, у зв`язку з чим зазнав глибоких моральних страждань від криміналізації правоохоронних органів України, з вини відповідача применшений авторитет правоохоронних органів, він позбавлений відчуття безпеки, правової стабільності, верховенства права, порушено його психічне благополуччя, з вини відповідача протягом тривалого часу він змушений витрачати свій особистий час і звертатися за захистом своїх прав, гарантованих йому Конституцією України, порушених відповідачем, що призвело до погіршення і позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, неможливості продовжувати активне особисте і суспільне життя, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, прийняттям незаконних рішень відповідач незаконно позбавив його конституційного права на доступ до правосуддя.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд стягнути із Державного бюджету України на його користь 512 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок злочинної бездіяльності посадових осіб Прокуратури Харківської області при проведенні перевірки у межах кримінального провадження № 42015220000000956 за період із 12 листопада 2015 року по 10 квітня 2017 року. Зобов`язати Державну казначейську службу України перерахувати 512 000,00 грн на рахунок громади Ікони Ієрусалимської Божої Матері для використання їх на спорудження храму на честь Ікони Різдва Пресвятої Богородиці, що будується за адресою: вул. С. Грицевця, 40 у м. Харкові, та надати йому оригінал платіжної квитанції, яка буде свідчити про виконання цієї вимоги.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України відхилено. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року залишено без змін.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачеві завдано моральних страждань, втрат немайнового характеру, унаслідок протиправної бездіяльності посадових осіб Прокуратури Харківської області, а тому наявні підстави для відшкодування позивачеві моральної шкоди. Розмір відшкодування моральної шкоди визначено з урахуванням вимог розумності та справедливості.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників
22 серпня 2017 року Прокуратура Харківської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди, не надано доказів протиправності діянь працівників Прокуратури Харківської області. Ухвали слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження не свідчать про протиправність дій відповідача. Судами не мотивовано розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 3 000,00 грн, не наведено підстав визначення саме такої суми. Положення статті 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до спірних правовідносин не застосовуються.
У жовтні 2017 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу Прокуратури Харківської області, у яких заявник просить відхилити касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк на подання заперечення на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Прокуратури Харківської області не підлягає задоволенню із таких підстав.