ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2019 року
Київ
справа №456/3716/17
адміністративне провадження №К/9901/21471/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області про зобов`язання прийняти рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року (колегія суддів: Гуляк В.В. (суддя-доповідач), Коваль Р.Й., Гудим Л.Я. ) у вказаній справі,
В С Т А Н О В И В:
І. Суть справи
1. 27 листопада 2017 року ОСОБА_1 (надалі також позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, в якому просила:
- зобов`язати виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області за поданою нею заявою від 04.08.2017 року прийняти рішення щодо взяття її на квартирний облік.
2. Стрийський міжрайонний суд Львівської області ухвалою від 30 листопада 2017 року відмовив у відкритті провадження у справі.
3. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу повернув скаржнику.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Позивачка, уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу.
5. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що залишаючи апеляційну скаргу без руху та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у справі докази, та не встановив за їх даними майновий стан скаржника, за якого вона при поданні апеляційної скарги заявляла клопотання про звільнення від сплати судового збору.
ІІІ. Нормативне врегулювання
7. Відповідно до частин 1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
8. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 статті 242 КАС України).
9. Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (аналогічні положення містилися і в ст. 88 КАС України в редакції до 15.12.2017 року).
10. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначені підстави для зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.
V. Позиція Верховного Суду
11. Вказані норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
12. Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
13. Як вбачається з ухвали суду, якою відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу без руху, судом зазначено про відсутність в матеріалах справи та не надання апелянтом належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплаті судового збору.
14. Матеріали справи свідчать, що в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 зазначала про неможливість, з її майновим станом, його сплати у будь-якому розмірі, оскільки вона доглядає дитину-інваліда, що підтверджується протоколом, про наявність якого в матеріалах справи зазначає у примітці до апеляційної скарги, внаслідок чого вона не працює та не займається підприємницькою діяльністю (не одержує доходів, з яких можливо сплатити судовий збір).