ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2019 року
Київ
справа №802/1291/17-а
адміністративне провадження №К/9901/33932/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, прийняту у складі колегії суддів: Мельник-Томенко Ж.М. (головуючий), Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю.
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - Укртрансбезпеки), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 18.07.2017 № 0030374.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою начальника управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 18.07.2017 № 0030374 до неї застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн за порушення статті 48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 цього Закону.
3. Позивач вважає, що у контролюючого органу не було підстав для притягнення її до відповідальності за вказаною статтею Закону № 2344-ІІІ, оскільки вона не є суб`єктом господарювання з перевезення вантажу.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Відповідно до пунктів 4, 6-11, 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, 27.06.2017 на автомобільній дорозі М-21 Житомир - Могилів-Подільський, 127 км, ділянка сполучення "Вінниця-Жмеринка" згідно направлення від 26.06.2017 № 027365 інспекторами Укратрансбезпеки у Вінницькій області була проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт суб`єктами господарювання.
5. При проведенні перевірки встановлено, що у водія пасажирського автобуса марки БАЗ модель А079.52, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 під час перевезення пасажирів по регулярному маршруту "Вінниця-Жмеринка" були відсутні належним чином оформлені документи, передбачені статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, а саме: схема маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, квитково-касовий лист.
6. За результатами перевірки складено акт АВ № 030467 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
7. 18.07.2017 на підставі висновку акту перевірки начальник управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області прийняв постанову № 0030374 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн.
8. Позивач, вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, звернулася за захистом своїх прав до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 13.09.2017 позовні вимоги задовольнив: визнав протиправною та скасував постанову винесену начальником управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 18.07.2017 № 0030374. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу марки БАЗ А079.52, номерний знак НОМЕР_1, тому у спірних правовідносинах не виступає перевізником, а тому не може нести відповідальність за порушення Закону № 2344-ІІІ, яке не допускала.
10. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 16.11.2017 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив. Цей суд дійшов висновку, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів несуть перевізники, а не власники транспортних засобів. Вважав, що ОСОБА_1 у розумінні положень статті 29 Закону № 2344-ІІІ є перевізником, то застосування до неї адміністративно-господарського штрафу є правомірним.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
12. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що вона перевезенням вантажу не займається, до маршруту "Вінниця-Жмеринка" не має жодного відношення, цей маршрут обслуговує інший перевізник, а водій ОСОБА_2 працює у іншого перевізника, та ніякого відношення до ОСОБА_1 не має.
13. Позивач також зазначає, що вона не є суб`єктом адміністративного проступку та не зобов`язана відповідати за вчинення незаконних дій іншими перевізниками.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що наведені у касаційній скарзі факти не відповідають фактичним обставинам справи, не обґрунтовані та не підкріплені нормами чинного законодавства України.
15. Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність з перевезення пасажирів на транспортному засобі автобус БАЗ Ф079.52 номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується даними Єдиної інформаційної системи Укртрансбезпеки та тимчасовим талоном ДХХ №059695, а тому саме вона має нести відповідальність за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.
16. Крім того, відповідач звертає увагу на технічну помилку, яка міститься в оскаржуваній постанові від 18.07.2017 № 0030374 (замість статті 39 - пасажирські перевезення Закону № 2344-ІІІ вказано статтю 48 - вантажні перевезення) та вважає, що наявність технічної помилки не є підставою для уникнення позивачем відповідальності.
V. Нормативне врегулювання
17. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт". Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
18. Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
19. В силу статті 34 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
20. Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
21. Частина друга статті 39 Закону № 2344-ІІІ, для автомобільного перевізника визначає перелік документів необхідних для регулярних пасажирських перевезень. До цього переліку відносяться: ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
22. Перелік документів, які повинен мати водій для здійснення регулярних пасажирських перевезень, визначений частиною другою статті 39 вказаного Закону, відповідно до якої документи для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.