ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2019 року
Київ
справа №580/147/17
провадження №К/9901/23564/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Лебединської районної ради Сумської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 14 березня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Гури А. О., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Дюкарєвої С. В., Жигилія С. П., Перцової Т. С.
І. Обставини справи
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Лебединської районної ради Сумської області (надалі також відповідач, Лебединська районна рада), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії Лебединської районної ради - неправомірна відмова в наданні інформації на запит від 6 вересня 2016 року № 262;
1.2. зобов`язати відповідача повторно розглянути запит від 6 вересня 2016 року № 262 у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації";
1.3. компенсувати судові витрати на підставі додатково наданих розрахунків.
2. При цьому ОСОБА_1 надав до суду клопотання про розподіл судових витрат. Згідно з цим клопотанням загальна сума судових витрат, пов`язаних із переїздом, добові, компенсація за відрив від звичайних занять складає 210 гривень, з яких:
- витрати, пов`язані з переїздом на судові засідання з с. Будилка до м. Лебедин і у зворотному напрямку - 14 гривень;
- добові витрати 60 гривень;
- компенсація за відрив від звичайних занять 136 гривень.
3. Лебединський районний суд Сумської області постановою від 14 березня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, позов задовольнив частково:
3.1. визнав протиправними дії Лебединської районної ради щодо неправомірної відмови в наданні інформації на запит від 6 вересня 2016 року № 262;
3.2. зобов`язав Лебединську районну раду повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 6 вересня 2016 року № 262 у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації";
3.3. стягнув з бюджетних асигнувань виконавчого апарату Лебединської районної ради на користь держави несплачений позивачем судовий збір, від сплати якого він звільнений, у розмірі 640 гривень, та на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрату звичайних занять у розмірі 21,71 гривень.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Позивач, уважаючи судові рішення судів першої й апеляційної інстанції у частині розподілу судових витрат ухваленими з порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.
5. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині розподілу судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на його користь судових витрат у сумі 210 гривень.
6. Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Нормативне врегулювання
7. Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать:
1) витрати на правову допомогу;
2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
4) витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
8. Згідно зі статтею 91 вказаного Кодексу витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
9. За змістом додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, в адміністративних справах компенсація за відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові у зв`язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.
Витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.