ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2019 року
Київ
справа №191/2416/18(2-а/191/32/18)
провадження №К/9901/8120/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Загубигорілка Дмитра Геннадійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: Головко О. В. (доповідач), Ясенової Т. І., Суховарова А. В.
І. Обставини справи
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до старшого інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Загубигорілка Дмитра Геннадійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 29 травня 2018 року серії АР № 882921.
2. Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 1 жовтня 2018 року задовольнив позовні вимоги.
3. Зазначене рішення ухвалено без участі сторін. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 1 жовтня 2018 року надіслано судом 17 жовтня 2018 року, зареєстровано 18 жовтня 2018 року й оприлюднено 19 жовтня 2018 року.
4. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 6 листопада 2018 року. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення копію вказаного рішення суду першої інстанції вручено відповідачеві 16 листопада 2018 року.
5. 22 листопада 2018 року Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (надалі - УПП) оскаржило вказане рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку.
6. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 січня 2019 року залишив без руху апеляційну скаргу УПП, та, зокрема, на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС) надав апелянтові строк у десять днів із моменту отримання копії цієї ухвали для надання письмових пояснень із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
7. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вручено апелянтові 17 січня 2019 року.
8. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого процесуальним законом десятиденного строку оскарження рішень у цій категорії справ, апелянт послався на отримання копії оскаржуваного судового рішення від 1 жовтня 2018 року лише 16 листопада 2018 року та зазначив, що об`єктивну можливість підготувати апеляційну скаргу лише після ознайомлення із судовим рішенням.
9. Ухвалою від 31 січня 2019 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПП на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2018 року в цій справі.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Департамент патрульної поліції, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
11. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
ІІІ. Нормативне врегулювання
12. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
13. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
14. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.
15. Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
16. Статтею 295 КАС визначено таке:
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
17. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
18. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
19. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
20. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
21. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС. Згідно з цією статтею: