ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2019 року
м. Київ
справа №826/9417/13-а
касаційне провадження №К/9901/5490/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі № 826/9417/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Стін" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Стін" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 № 00001952210 та від 27.03.2013 № 00001962210.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 30.09.2013 у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 03.03.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2013 скасував та прийняв нову, якою позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС) оскаржила його в касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2013.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпунктів 139.1.9, 139.1.12 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).
Зокрема, наголошує на фіктивному характері розглядуваних господарських операцій.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Стін" з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Різано Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Проммаст-Стандарт", Приватним підприємством "Еліс Транс Сервіс", Приватним підприємством "Профінвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро-75", результати якої оформлено актом від 19.02.2013 № 489/22-10/23469691.
За її наслідками Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва ДПС дійшла висновку про порушення позивачем вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9, 139.1.12 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внаслідок неправомірного формування даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Різано Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммаст-Стандарт", Приватного підприємства "Профінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро-75", а також послуг із транспортного експедирування в Приватного підприємства "Еліс Транс Сервіс" з огляду на удаваний характер господарських операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на відсутність у вказаних постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Стін" необхідних умов для здійснення господарських операцій, зокрема основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, неперебування деяких із них за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також недоліки представленої позивачем на перевірку первинної документації.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2013 № 00001952210, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 482151,60 грн. за основним платежем та 90821,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 27.03.2013 № 00001962210, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 392914,26 грн. за основним платежем та 87568,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову та приймаючи нову - про його задоволення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що фактичне виконання розглядуваних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами; контрагенти Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Стін" на час здійснення відповідних операцій перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і мали статус платників податку на додану вартість; податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в поданих позивачем первинних документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.
За правилами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.