ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/9070/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю. В.,
розглянувши касаційну скаргу KALCEKS, AS (АТ "Калцекс") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі
за позовом KALCEKS, AS (АТ "Калцекс") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" про визнання правочину недійсним,
за участю представників:
від позивача - Кириченко І.А., (адвокат),
від відповідача - Шевченко Т.М. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Калцекс" KALCEKS, АS (Akciju sabiedriba "KALCEKS") (далі - АТ "Калцекс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (далі - ТОВ "Укрфармгруп") про визнання недійсним контракту від 21.12.2015 № 01 (із додатковими угодами від 21.12.2015 № 1, від 14.07.2016 № 2, від 27.01.2017 № 3 та від 30.10.2017 № 4), укладеного між АТ "Калцекс" і ТОВ "Укрфармгруп" (далі - контракт), у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за контрактом, несправедливістю умов оспорюваного контракту та додаткової угоди до нього від 21.12.2015 № 1, викладених у пункті 1.
1.2. 17.09.2018 позивач подав заяву про зміну підстав позову, згідно з якою зазначені у первісно поданому позові підстави для визнання контракту недійсним позивач змінив на підстави, наведені у частині 1 статті 229 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та просив суд визнати недійсним контракт (разом із додатковими угодами від 21.12.2015 № 1, від 14.07.2016 № 2, від 27.01.2017 № 3 та від 30.10.2017 № 4, які є його невід`ємними частинами), укладений 21.12.2015 між АТ "Калцекс" і ТОВ "Укрфармгруп", у зв`язку з укладенням цього контракту зі сторони позивача під впливом помилки.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 21.12.2015 між АТ "Калцекс" та ТОВ "Укрфармгруп" укладено контракт № 01, відповідно до якого АТ "Калцекс" (продавець, виробник) продає, а ТОВ "Укрфармгруп" (дистриб`ютор, покупець) купує товари - продукцію різного виду та асортименту, яка вироблена АТ "Калцекс" під будь-якою торгівельною маркою впродовж строку дії контракту - на умовах, передбачених у контракті, а також у специфікаціях і додаткових угодах до контракту, які є його невід`ємними частинами (пункти 2.1, 2.2 контракту).
2.2. Відповідно до предмета та умов контракту ТОВ "Укрфармгруп" має право оптового продажу на території України продукції різного виду й асортиментів, випущеної (зробленої) АТ "Калцекс" під будь-якою торговельною маркою протягом терміну дії цього контракту.
2.3. Згідно з пунктом 1 додаткової угоди № 1 до контракту, укладеної 21.12.2015, продавець надає покупцеві ексклюзивне право продажу товару на території України.
2.4. Відповідно до пунктів 1.3, 2.3 контракту покупець купує товари з метою оптової та (або) роздрібної торгівлі на території України.
2.5. Разом із контрактом сторони спору уклали додаткову угоду від 21.12.2015 № 1, відповідно до пункту 1 якої продавець надає покупцеві ексклюзивне право продажу товару на території України.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 (суддя Шкурдова Л.М.) позов задоволено частково, визнано недійсним пункт 1 додаткової угоди № 1 до контракту, укладеної 21.12.2015 між АТ "Калцекс" і ТОВ "Укрфармгруп", у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
3.2. Суд погодився із позивачем, що з боку АТ "Калцекс" правочин було вчинено під впливом помилки, оскільки позивач, укладаючи додаткову угоду від 21.12.2015 № 1, помилково сприйняв фактичні обставини правочину, що вплинуло на його волевиявлення, а саме помилився щодо обставин, які мають істотне значення, зокрема стосовно природи та змісту ексклюзивного права, прав і обов`язків сторін.
3.3. Рішення прийнято на підставі статей 202, 203, 215, 217, 229 ЦК України.
3.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 (судді: Разіна Т. І., Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.) рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
3.5. Постанову аргументовано тим, що помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним, натомість належних і допустимих доказів, які підтверджують факт помилки, внаслідок чого відбулося неправильне сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення позивача, АТ "Калцекс" не надано, що виключає підстави для застосування статті 229 ЦК України.
4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
4.1. АТ "Калцекс" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.
4.2. Скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням і порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема статті 229 ЦК України, а також тим, що постанова не відповідає принципу розумності та справедливості. Скаржник наголошує, що ні контракт, ні додаткова угода не містять положень щодо права відповідача бути єдиним продавцем товарів позивача на території України та положень щодо обов`язку АТ "Калцекс" утриматися від вчинення дій із продажу будь-яким особам на території України відповідних товарів; у пункті 5.3.2 контракту передбачено обов`язок АТ "Калцекс" письмово повідомляти ТОВ "Укрфармгруп" про появу нових дистриб`юторів товарів АТ "Калцекс" на території України, що прямо свідчить про наявність у позивача права постачати товар на територію України іншим особам.
4.3. Скаржник також зазначає, що ні в чинному українському законодавстві ні у розділі 2 "Визначення термінів" контракту не визначено зміст поняття "ексклюзивне" право, а він дізнався про відмінне від позивача розуміння відповідачем змісту "ексклюзивного" права після ознайомлення із текстом ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 у справі № 910/4013/18. Сам скаржник розуміє "ексклюзивне" право як пріоритетне, тобто що заявка ТОВ "Укрфармгруп" на отримання партії товару обслуговується першочергово як пріоритетна.
4.4. Крім того, скаржник наголошує, що факт незалучення АТ "Калцекс" до 01.02.2018 на території України інших дистриб`юторів, крім ТОВ "Укрфармгруп", у жодному разі не може свідчити про відсутність у АТ "Калцекс" права на залучення таких дистриб`юторів і про відповідність змісту "ексклюзивного" права розумінню цього змісту відповідачем - як "монопольного" права на продукцію позивача.
4.5. Представник скаржника у судовому підтримав вимоги, викладені у касаційній скарзі.
5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
5.1. ТОВ "Укрфармгруп" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на її законності та обґрунтованості. Заявник зазначає, що на час укладення контракту на Латвію та суб`єктів господарювання Латвії поширювалася дія норм Регламенту Комісії (ЄС) від 20.04.3010 № 330/2010, про що позивачеві мало бути відомо. Антимонопольний комітет України прийняв розпорядження від 12.10.2017 № 10-рп про затвердження Типових вимог до вертикальних узгоджених дій суб`єктів господарювання стосовно постачання та використання товарів, які є адаптованим перекладом Регламенту Комісії (ЄС) від 20.04.2010 № 330/2010 і в яких передбачено можливість запровадження такого вертикального обмеження як виключне (ексклюзивне) постачання.
5.2. Заявник також наголошує, що термін "ексклюзивність" є словом іноземного походження і перекладається українською як "виключний", тому твердження скаржника, що він неправильно розумів визначення ексклюзивності, є помилковим.
5.3. Представник ТОВ "Укрфармгруп" у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог касаційної скарги.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.