ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/17261/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Пільков К.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Головіної К.І
від 22.10.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пономаренка Є.Ю., Смірнової Л.Г., Дідиченко М.А.
від 18.02.2019
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп"
про розірвання договору та стягнення 2 051 547,88 грн
за участю представників:
позивача: Келембет М.В.
відповідача: Мірвода А.М.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" про розірвання договору 65-К асистанських послуг № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014 та стягнення грошових коштів у сумі 2 051 547,88 грн.
В обґрунтування вимог позивач послався на те, що зазначений договір, укладений між сторонами, підлягає розірванню на підставі статті 651 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині належного надання послуг з організації сервісного та медичного обслуговування застрахованих осіб при настанні страхових випадків. Позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовився від надання асистанських послуг за вказаним договором, а також неналежним чином надав послуги за актами врегульованих збитків № 4/3в, № 3в 5/7, № 3в 6/7, № 3в7в, № 3в 8/4, № 3в 9/6, тому договір має бути розірваний, а невикористана частина попередньої оплати у розмірі 2 021 547,88 грн та сума сплаченого позивачем відповідачу ротаційного фонду у розмірі 30 000,00 грн, що разом складає 2 051 547,88 грн, підлягають поверненню позивачу.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
11.11.2014 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Вусо" (страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" (агент, відповідач) був укладений договір 65-К про надання асистанських послуг № SGU-VUSO-06/11/14 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого страховик доручає, а агент приймає на себе зобов`язання по наданню послуг з організації сервісного та медичного обслуговування при настанні страхових випадків на території України та за кордоном за договорами укладеними між страхувальниками та страховиком відповідно до законодавства України та Закону України "Про страхування", в яких визначений перелік послуг та умов, які отримує застрахована особа в межах та у термін дії договору згідно відповідних Правил, які є Додатком № 3 до цього договору (пункт 1.1. договору). Страховик, зі свого боку, зобов`язався проводити оплату сервісної винагороди агента відповідно до умов цього договору (пункт 5.1.2. договору).
У подальшому до вказаного договору сторони внесли зміни додатковими угодами № 1 від 11.03.2015, № 2 від 01.10.2015, № 3 від 01.10.2015.
За змістом договору послуги агента включають формування, обслуговування та зберігання протягом 1 (одного) року реєстру звернень застрахованих осіб, ведення документації, організацію та контроль обміну інформацією, надання послуг цілодобової, диспетчерської служби згідно умов договору та програми страхування (пункт 1.1. договору). У розділі 3 договору сторони визначили перелік послуг, які агент зобов`язаний надавати застрахованій особі страховика впродовж застрахованої поїздки, до яких відноситься: медична підтримка; сприяння впродовж поїздок; залучення і оплата послуг третіх осіб (з метою реалізації вищевказаних зобов`язань); фіксація телефонних розмов (пункти 3.1. - 3.4. договору).
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. розділу 6 договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 11.03.2015) агент щодекадно надає страховику звіт запланованих збитків по випадках, що мають ознаки страхових. На підставі вказаного звіту формуються: рахунок на відшкодування витрат, що пов`язані з оплатою послуг підрядників або кореспондентів; рахунок на оплату сервісної винагороди агента; акт прийому передачі послуг.
Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 01.10.2015) за виконання агентом своїх обов`язків, згідно з цим правочином, страховик виплачує агенту винагороду за кожний врегульований агентом страховий випадок (СВ), у розмірах, вказаних у додатку 1 до договору.
Згідно з пунктом 6.3.1. розділу 6 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 01.10.2015) до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, агент складає акт виконаних робіт за формою, вказаною у додатку 2 до договору, і направляє його страховику електронною поштою (для погодження і підписання), разом із рахунком на оплату винагороди агента. Сума винагороди агента визначається на підставі додатку 1 до цього договору, у гривнях за офіційним курсом НБУ на дату направлення страховику вказаного рахунку.
Відповідно до пункту 6.5.2. розділу 6 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 01.10.2015) протягом п`яти робочих днів з дати отримання страховиком акта заявлених збитків, страховик зобов`язується погодити та підписати цей документ, а також, на свій розсуд, протягом того ж строку, перерахувати агенту попередню оплату вартості послуг у розмірі до 100 % загальної суми, зазначеної в акті.
При отриманні суми попередньої оплати агент зобов`язаний протягом до семи робочих днів, не враховуючи день надходження коштів, направити всю отриману суму на придбання іноземної валюти з її подальшим резервуванням для цілей оплати послуг, наданих підрядниками і кореспондентам застрахованим особам, з урахуванням діючого законодавства України та нормативних документів НБУ й інших державних органів, на момент здійснення таких операцій (пункт 6.5.3. розділу 6 договору у редакції додаткової угоди № 3).
По мірі отримання агентом від підрядників і кореспондентів повних пакетів документів, пов`язаних з остаточними розрахунками за конкретними страховими випадками, агент вносить відповідні відомості до актів врегульованих збитків (виконаних робіт), які складаються за формою, вказаною у додатку 4 до договору, і направляються страховику у строки, визначені в пункті 6.5.1. даного правочину, разом з актами заявлених збитків (пункт 6.6.1 розділу 6 договору у редакції додаткової угоди № 3 від 01.10.2015).
До актів врегульованих збитків (виконаних робіт) у складі повних пакетів, агент додає рахунки на сплату вартості фактично наданих послуг, за вирахуванням сум, визначених у розрізі конкретних застрахованих осіб в акті заявлених збитків і фактично сплачених страховиком згідно пункту 6.5. договору (пункт 6.6.2. розділу 6 договору у редакції додаткової угоди № 3 від 01.10.2015). Акт врегульованих збитків (виконаних робіт) погоджується і підписується страховиком протягом п`яти робочих днів з дати отримання цього акту від агента (пункт 6.6.3. розділу 6 договору).
Обов`язки страховика щодо сплати грошових сум згідно цього правочину вважаються виконаними з моменту зарахування відповідних грошових коштів на рахунок агента. До рахунків агента, що виставляються страховикові згідно з актами заявлених збитків та актами врегульованих збитків (виконаних робіт), на обґрунтовану вимогу агента можуть включатись (за умови документального підтвердження) суми витрат на пересилання рахунків від підрядника (кореспондента) агенту (пункти 6.7., 6.8. розділу 6 договору у редакції додаткової угоди № 3 від 01.10.2015).
Згідно з пунктом 6.1. розділу 6 договору страховик перераховує на рахунок агента грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн у вигляді ротаційного фонду для забезпечення своїх зобов`язань, які витікають з цього договору протягом 10 банківських днів з дати відправлення листа страховика щодо передачі агенту на обслуговування договорів страхування.
Судами встановлено, що відповідно до умов вказаного правочину сторони вчинили дії на виконання договору послуг, а саме: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо", як замовник асистанських послуг, у період з квітня по жовтень 2015 року перерахувало на користь агента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" попередню оплату вартості послуг, які будуть надані агентом у подальшому, у сумі 3 841 758,25 грн, що підтверджується рахунками на оплату ТОВ "Савітар Груп", актами заявлених збитків (наданих послуг), підписаних обома сторонами, а також платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи. Крім того на виконання пункту 6.1. договору Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" перерахувало відповідачу суму ротаційного фонду у розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1419 від 11.05.2015.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп", зі свого боку у період з квітня по жовтень 2015 року надало Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Вусо" асистанські послуги з організації сервісного та медичного обслуговування застрахованих осіб по страховим випадкам на суму 1 820 210,38 грн, про що свідчать акти (звірених) врегульованих збитків (виконаних робіт) № 4/3в на суму 17 811,03 грн, № 3в 5/7 на суму 64 427,56 грн, № 3в 6/7 на суму 328259,13 грн, № 3в7в на суму 630 646,61 грн, № 3в 8/4 на суму 615 426,25 грн, № 3в 9/6 на суму 163 639,80 грн. Крім того, про вказані обставини свідчить наявний у справі висновок експертно-економічного дослідження № 60/06/5-16 від 12.07.2016 щодо обсягів та вартості наданих відповідачем асистанських послуг за договором № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014, виконаний на замовлення позивача судовим експертом Шульгою Л.Д.
Отже, невикористаною відповідачем сумою попередньої оплати залишилась сума у розмірі 2 021 547,88 грн (3841758,25 грн - 1820210,38 грн).
12.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" направило Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Вусо" лист № 134, в якому повідомило про припинення з 13.04.2016 надання ним асистанських послуг за договором № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014 з підстав невиконання страховиком своїх обов`язків за договором щодо належної оплати послуг агента.
У відповідь на цей лист Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" вказало на неприпустимість припинення виконання умов договору та односторонню відмову агентом від надання послуг (лист № 558 від 14.04.2016), та просило продовжити договірні відносини. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" повторно відмовилось виконувати свої зобов`язання за договором та відновити надання асистанських послуг (лист № 138 від 14.04.2016).
Зважаючи на такі обставини, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо" 26.05.2016 звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" із листом № 3010, в якому повідомило про одностороннє розірвання договору та просило повернути суму попередньої оплати протягом 7 календарних днів з моменту отримання даного листа, вказавши на порушення відповідачем умов договору.
У відповідь на вказаний лист, Товариство з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" листом № 215 від 01.06.2016 повідомило про неможливість розірвання договору у односторонньому порядку з огляду на те, що повідомлення про розірвання договору № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014 підписала особа, яка не наділена повноваженнями на розірвання договору, а також зазначило, що сторони не врегулювали фінансові питання за договором та не підписали відповідний акт, передбачений пунктом 8.5 договору, що є перешкодою для розірвання договору.
Вказане стало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" з позовом до суду про розірвання договору 65-К асистанських послуг №SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" грошових коштів у сумі 2 051 547,88 грн.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарський суд міста Києва рішенням від 22.10.2018 6, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019, задовольнив позовні вимоги. Розірвав договір 65-К асистанських послуг № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014, укладений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп", зі змінами внесеними додатковими угодами № 1 від 11.03.2015, № 2 від 01.10.2015, № 3 від 01.10.2015, та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" попередню оплату у сумі 2 021 547,88 грн, суму ротаційного фонду у сумі 30 000,00 грн, судовий збір у розмірі 32 151,22 грн.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірний договір є розірваним достроково в односторонньому порядку Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Вусо" з 30.06.2016 у зв`язку з відмовою відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором, оскільки право на одностороннє розірвання договору передбачено як законом, зокрема статтею 907 Цивільного кодексу України, так і пунктом 8.5. спірного договору, позивач правомірно скористався цим правом, дотримався встановленого договором порядку його розірвання. Разом з цим суди дійшли висновку, що позовна вимога про розірвання договору підлягає задоволенню, оскільки відповідач безпідставно припинив з 13.04.2016 надання асистанських послуг за договором, не довів наявності передбачених договором обставин для припинення надання цих послуг, а невиконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором є істотним порушенням його умов та підставою для його розірвання. Суди, врахувавши факт розірвання договору та передбачений спірним договором обов`язок агента повернути страховику невикористану частину попередньої оплати, визнали обґрунтованою позовну вимогу про стягнення з відповідача невикористаної суми попередньої оплати, визнали доведеним заявлений до стягнення розмір попередньої оплати, який підтверджується наявними в матеріалах справи актами (звірених) врегульованих збитків (виконаних робіт) та висновком експертно-економічного дослідження 60/06/5-16 від 12.07.2016 щодо обсягів та вартості наданих відповідачем асистанських послуг за договором № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014, виконаного на замовлення позивача судовим експертом.
Крім того, за висновком судів відповідач у зв`язку із розірванням спірного договору відповідно до загальних положень господарського та цивільного законодавства щодо належного виконання зобов`язань зобов`язаний повернути позивачу як страховику суму ротаційного фонду, у зв`язку з чим визнали зазначену вимогу обґрунтованою.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема частини 4 статті 75, статей 78, 79, частини 2 статті 86, статті 102 Господарського процесуального кодексу України, статті 8 Закону України "Про страхування" та частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України. За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій:
- дійшли помилкового висновку про те, що заявлена до стягнення сума невикористаної частини попередньої оплати є доведеною та помилково взяли до уваги висновок експертно-економічного дослідження 60/06/5-16 від 12.07.2016 щодо обсягів та вартості наданих відповідачем асистанських послуг за договором № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014, при оцінці зазначеного висновку порушили вимоги частини 3 статті 69, статті 80 Господарського процесуального кодексу України, положення Закону України "Про судову експертизу", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, не врахували, що зазначений висновок зроблений судовим експертом, який згідно з Реєстром атестованих судових експертів не є фахівцем державної спеціалізованої установи, не був попереджений про кримінальну відповідальністю в порядку, передбаченому статтею 4 Закону України "Про судову експертизу" та в порядку, передбаченому частиною 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент вчинення процесуальних дій. Висновок зроблений за наслідком дослідження лише наданої позивачем експерту, без дослідження всієї сукупності первинної документації по господарським операціям між сторонами спору, а в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, експертиза в справі не призначалася;
- не взяли до уваги наявні в матеріалах справи судове рішення у справі № 910/11313/17 на предмет встановлених в ньому обставин надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" послуг за актами виконаних робіт, які експерт не прийняв до уваги при здійснення зазначеного вище висновку;
- не застосували до спірних правовідносин норми спеціального законодавства, зокрема статтю 8 Закону України "Про страхування", та не врахували, що перераховані позивачем відповідачу грошові кошти, які позивач просить стягнути з відповідача як невикористаний залишок, не є винагородою агента за надання асистанських послуг, а є передоплатою витрат агента на надання послуг безпосередньо застрахованим особам за наслідком настання страхових випадків та які підлягають відшкодуванню страховиком. У зв`язку з цим суди не взяли до уваги обставини понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" витрат на оплату медичних послуг застрахованим особам на суму, яка була перерахована страховиком агенту, встановлені господарськими судами в судовому рішенні у справі № 910/9394/17;
- не надали оцінку обставинам того, що врегулювання фінансових зобов`язань є відповідно до пункту 8.5. спірного договору передумовою розірвання договору та не врахували, що фінансові зобов`язання сторін не були врегульовані, оскільки надані позивачем відповідачу акти звірки взаєморозрахунків були складені із зазначенням внутрішніх даних позивача, з якими відповідач не обізнаний та не може їх ідентифікувати;
- дійшли помилкового висновку про те, що обставини включення відповідачем до рахунків інформації про медичні послуги, які фактично не надавались застрахованим особам, є доведеними, оскільки зробили такій висновок лише на підставі того, що за фактом таких обставин було порушене кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України, та не з`ясували поточний стан досудового розслідування зазначеного провадження та наявність вироку по кримінальній справ, у зв`язку з чим суди не дотрималися принципу презумпції невинуватості особи, передбаченого статтею 62 Конституції України;
- неправильно застосували пункт 3 статті 653 Цивільного кодексу України та фактично двічі розірвали один і той самий договір, оскільки дійшли висновку про те, що спірний договір був розірваний в односторонньому порядку з 30.06.2016, про що зазначили в мотивувальній частині оскаржуваних рішення та постанови, та задовольнивши позов, розірвали договір додатково за рішенням суду з моменту набуття рішення законної сили.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 залишити без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій в повному обсязі дослідили матеріали справи, ухвалили правильні рішення відповідно до норм чинного законодавства, а доводи скаржника в касаційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими та не спростовують правильні висновки судів.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.
Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Предметом позову у цій справі є вимоги про розірвання договору 65-К асистанських послуг № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Савітар Груп" грошових коштів у сумі 2 051 547,88 грн, з яких: 2 021 547,88 грн - невикористана частина попередньої оплати та 30 000,00 грн - сума сплаченого ротаційного фонду.
За загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, за загальним правилом розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін. Разом з цим, розірвання договору можливе також у судовому порядку та в односторонньому порядку, однак розірвання договору в односторонньому порядку допускається виключно, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором.
Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі спірний договір є договором про надання послуг.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 907 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у пункті 8.5. договору про надання асистанських послуг сторони погодили, що будь-яка зі сторін може розірвати цей договір в односторонньому порядку при невиконанні іншою стороною своїх зобов`язань за даною угодою. При достроковому розірванні договору сторона, що розриває договір надсилає іншій стороні за 30 днів письмове повідомлення про розірвання із зазначенням причин розірвання. Сторони зобов`язані врегулювати фінансові зобов`язання на момент розірвання цього договору та підписати відповідний акт.
Отже, право сторін договору 65-К про надання асистанських послуг № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014 на розірвання договору в односторонньому порядку прямо передбачене нормами закону та умовами зазначеного договору. При цьому, підставою для виникнення у сторін цього права є невиконання однією із сторін своїх зобов`язань за цим договором, а реалізація цього права полягає у надісланні відповідної заяви про розірвання договору іншій стороні.
Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідач з 13.04.2016 не виконує свої зобов`язання з надання асистанських послуг за договором № SGU-VUSO-06/11/14 від 11.11.2014, оскільки відмовився від надання послуг в односторонньому порядку з 13.04.2016, що підтверджується листами № 134 від 12.04.2016 та № 138 від 14.04.2016, з підстав неналежного виконання страховиком своїх зобов`язань зі сплати передбачених договором про надання асистанських послуг платежів. В обґрунтування відмови від надання послуг послався на наявність у нього відповідно до пункту 5.4.3. договору права на припинення надання послуг за договором у випадку прострочення страховиком оплати будь-яких платежів, передбачених цим договором.