Постанова
іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа № 404/5659/15-к
провадження № 51-7248 км 18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Стефанів Н.С., Шевченко Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Пашкова Є.Є.,
захисників
в режимі відеоконференції Фільштейна В.Л., Паіцика О.В.,
виправданих
режимі відеоконференції ОСОБА_3, ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої та апеляційної інстанцій, на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2017 року
та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 березня 2018 року
у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42015120000000059,
за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Бобринця Кіровоградської області, жителя
АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Кіровограда, жителя АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за пред`явленим їм обвинуваченням за ч. 3
ст. 368 КК визнано невинними і виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченими.
Вирішено питання щодо обраного раніше запобіжного заходу, судових витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
Органами досудового розслідування інспектор відділення ДАІ з обслуговування
м. Кіровограда та Кіровоградського району при УМВС України в Кіровоградській області капітан міліції ОСОБА_2 - працівник правоохоронного органу, службова особа, що постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та слідчий СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області лейтенант міліції ОСОБА_3. - працівник правоохоронного органу та службова особа, яка займає відповідальне становище і постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, обвинувачувалися в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
20 квітня 2015 року о 16:38 чергову частину Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області за телефоном "102" повідомили, що на вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді поруч із торгівельним центром "Плазма" водій автомобіля "Жигулі" білого кольору (д.р.з. НОМЕР_1 ) допустив наїзд на пішохода.
Слідчий СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області
ОСОБА_3. за вказаним фактом вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості та розпочав досудове розслідування в кримінальному провадженні
№ 12015120020003229 з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК.
20 квітня 2015 року в м. Кіровограді інспектор відділення ДАІ з обслуговування
м. Кіровограда та Кіровоградського району при УМВС України в Кіровоградській області капітан міліції ОСОБА_2 та слідчий СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області лейтенант міліції ОСОБА_3, перебуваючи в службових та дружніх стосунках, домовились про умисне спільне використання службових повноважень з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК та використали обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю водія
ОСОБА_4 як привід одержати неправомірну вигоду для себе, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з вимаганням такої неправомірної вигоди.
Цього ж дня, реалізуючи спільний злочинний план, діючи як співвиконавець,
ОСОБА_2 в розмові з ОСОБА_4 у приміщенні Кіровоградського ВДАІ при УМВС України в Кіровоградській області, на вул. Панфіловців, 22 у м. Кіровограді, вказав останньому, що виключно за хабар у сумі 300 дол. США він спільно з ОСОБА_3 не притягне його до кримінальної відповідальності за ч. 1
ст. 286 КК. ОСОБА_4 вимушено погодився на вимогу ОСОБА_2 передати неправомірну вигоду з метою запобігання настанню для себе негативних наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності.
Далі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як співвиконавці за попередньою змовою домовились про зустріч ОСОБА_2 з ОСОБА_4, яка відбулась 22 квітня
2015 року о 08:40 поруч із магазином "Строй Пасаж" на просп. Університетському в м. Кіровограді, де ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_4 першу частину неправомірної вигоди в сумі 1700 грн за вирішення питання щодо непритягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
Крім того ОСОБА_2, щоб досягнути спільної з ОСОБА_3 злочинної мети шляхом використання кожним із них своїх службових повноважень для одержання неправомірної вигоди, домовився з ОСОБА_4 про наступну зустріч останнього 22 квітня 2015 року близько 14:00 на вул. Панфіловців в м. Кіровограді поруч із приміщенням ВДАІ з обслуговування м. Кіровограда та Кіровоградського району при УМВС України в Кіровоградській області для передачі ОСОБА_3 1000 грн.
Приблизно о 16:00 цього ж дня ОСОБА_3, діючи для досягнення спільної з ОСОБА_2 злочинної мети, зустрівся з ОСОБА_4 в зазначеному місці за вказаною адресою, де повернув йому автомобіль марки ВАЗ-21051
(д.р.з. НОМЕР_1 ) та одержав від нього неправомірну вигоду в сумі 1000 грн за вирішення питання щодо непритягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
Вказані дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК.
Свій висновок про необхідність виправдати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 368 КК, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченими, суд першої інстанції обґрунтував тим, що пред`явлене їм формулювання обвинувачення є недоведеним, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами.
Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 26 березня 2018 року залишив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На думку прокурора, суд першої інстанції безпідставно виправдав ОСОБА_2
та ОСОБА_3 у пред`явленому їм обвинуваченні. Зазначає, що судові рішення
не відповідають вимогам ст. 370 КПК, суди всупереч ст. 94 цього Кодексу
не дали належної оцінки усім доказам у справі та з порушенням
вимог процесуального закону визнали їх недопустимими.
Також стверджує, що суд першої інстанції грубо порушив вимоги
ст. 376 КПК, оскільки після видалення суду в нарадчу кімнату сторонам не було повідомлено про дату проголошення вироку, а саме проголошення відбулося без
повідомлення прокурора та без його участі.
Крім того, прокурор вважає, що ухвала апеляційного суду не містить
докладних мотивів прийнятого рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні виправдані ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисники Фільштейн В.Л. і Паіцик О.В. заперечили у задоволенні касаційної скарги прокурора і просили залишити судові рішення без зміни.
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу та просив ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 374 цього Кодексу передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.