Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 366/318/17
провадження № 51-4319км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Макаровець А.М., Стороженка С.О., за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Кравченко Є.С., потерпілого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Клименко О.М. на вирок Іванківського районного суду Київської області від 01 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року у кримінальному провадженні № 12015040650003783 щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Іванківського районного суду Київської області від 01 вересня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік з відрахуванням на користь держави 10 % заробітку щомісяця.
Стягнуто із ОСОБА_2 : 8 730,54 грн - на користь Комунально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна лікарня" у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 та 640 грн - процесуальних витрат.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : 1 488,16 грн - у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 25 000 грн - моральної шкоди.
Апеляційний суд Київської областіухвалоювід 23 листопада 2017 року залишив вирок без змін.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 01 серпня 2016 року близько 21:30, перебуваючи у коридорі між кімнатами № 23 і № 24 у гуртожитку АДРЕСА_2 Чорнобилі, на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_1, які виникли раптово, умисно завдав одного удару кулаком потерпілому в ділянку щелепи справа, заподіявши тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Клименко О.М. ставить вимогу про зміну судових рішень щодо ОСОБА_2 у частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову. Вважає, що, призначаючи засудженому покарання, суд залишив поза увагою обставини, які його пом`якшують, та обрав надто суворе покарання. Зазначає, що, приймаючи рішення про стягнення коштів для відшкодування моральної шкоди, суд не обґрунтував свого рішення належним чином. Просить пом`якшити призначене покарання, обравши його у виді виправних робіт на строк 6 місяців з відрахуванням на користь держави 10 % заробітку щомісяця та зменшити розмір стягненої моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_1 до 5000 грн.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні потерпілий заперечував проти задоволення касаційної скарги. Прокурор вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Що стосується доводів у касаційній скарзі про невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі через суворість, то Суд дійшов такого.
Згідно з вимогами статей 50, 65 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд урахував відповідні дані, а обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, не встановив. Урахувавши наявність на утриманні засудженого двох малолітніх дітей, а також те, що він працевлаштований, суд дійшов висновку про можливість обрання йому покарання без ізоляції від суспільства, а саме у виді виправних робіт з відрахуванням частини заробітку в доход держави. Колегія суддів вважає призначене ОСОБА_2 покарання обґрунтованим, оскільки воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав вважати покарання несправедливим внаслідок суворості немає.