Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 454/3510/13-к
провадження № 51-3368 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Шевченко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 02 серпня 2018 року, якою повернуто його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали цього ж суду від 26 грудня 2013 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 06 грудня 2013 року повернуто ОСОБА_1 його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2013 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді місцевого суду.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 серпня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду від 26 грудня 2013 року повернуто заявнику.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд порушив вимоги кримінального процесуального закону та повернув йому заяву внаслідок того, що вона не відповідає вимогам закону, проте усупереч ст. 429 КПК України не надав строк на усунення вказаних судом недоліків.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 КПК України.
При розгляді матеріалів провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду про повернення його заяви, суд касаційної інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування судового рішення, не знайшов.
Так, у касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції про повернення його заяви з тих підстав, що вона не відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд мав надати йому строк на усунення зазначених недоліків.
Зазначені доводи ОСОБА_1 не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Для вирішення питання, які судові рішення можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами Суд звертається до загальних принципів, що визначають кримінальний процес.
Частина перша статті 129 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Стаття 8 КПК встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В численних рішеннях, зокрема, в рішенні у справі Рябих проти Росії (заява № 52854/99 від 24 червня 2003 року) Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема:
"Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка… декларує верховенство права як спільну спадщину Договірних Держав. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, їхні рішення не могли бути поставлені під сумнів.
Правова визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судового рішення. Цей принцип передбачає, що жоден учасник процесу не вправі вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення, лише з метою повторного або нового розгляду справи. Повноваження вищих судів на перегляд справи мають використовуватися для виправлення судових помилок чи порушень у відправленні правосуддя, але не для нового розгляду справи. Перегляд не може використовуватися як повторна апеляція і сама по собі можливість існування двох різних поглядів на справу не може бути підставою для перегляду. Відступ від цього принципу є виправданим лише у випадку, якщо зумовлений обставинами суттєвого та вагомого характеру" (пункти 51-52).