Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 761/35948/16-ц
провадження № 61-32251св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго",
треті особи: ОСОБА_2, Київський міський центр зайнятості,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2017 року у складі судді Гуменюка А. І. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Шебуєвої В. А., Оніщука М. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі -
ДП "Укренерго"), треті особи: ОСОБА_2, Київський міський центр зайнятості, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виправлення записів в трудовій книжці.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 10 січня 2012 року прийнята на роботу у ДП "Укренерго" на посаду провідного інженера з організації експлуатації та ремонту служби експлуатації будівель, споруд та комунікацій.
В подальшому позивача переводили на інші посади в даному підприємстві.
20 січня 2016 року ОСОБА_1 переведено на посаду провідного інженера сектора з будівництва служби експлуатації будівель та інженерно-технічних споруд Управління з адміністративно-господарчих питань.
07 липня 2016 року позивачкою отримано попередження про вивільнення (про зміну істотних умов праці), в якому зазначено, що відповідно до наказів
ДП "Укренерго" від 22 грудня 2015 № 395 "Про введення в дію організаційної структури" та від 04 липня 2016 року № 600 "Про зміни в організації виробництва і праці", її попереджено про скорочення її посади, в зв`язку з чим вона була ознайомлена з переліком вакантних посад та надала свою згоду на переведення на обрані посади.
08 вересня 2016 року її звільнили з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України згідно наказу від 08 вересня 2016 року № 761-к, що є грубим порушенням її прав, оскільки всупереч вимогам чинного законодавства не перевели на вакантні посади, які були в наявності на підприємстві.
З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила поновити її на посаді провідного інженера сектора будівництва служби експлуатації будівель та інженерно-технічних споруд Управління з адміністративно-господарчих питань ДП "Укренерго", стягнути з ДП "Укренерго" на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2016 року
по 31 травня 2017 року в розмірі 74 261,00 грн, виправити помилку в її трудовій книжці, а саме запис № 33 в графі 4, вказавши на підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер) виправити наказ "№ 214-к" на наказ "№ 240-к" згідно наказу ДП "Укренерго" про переведення на іншу роботу від 18 березня
2015 року № 240-к.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня
2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера сектора з будівництва служби експлуатації будівель та інженерно-технічних споруд управління з адміністративно-господарчих питань ДП "Укренерго" з 08 вересня 2016 року.
Стягнуто із ДП "Укренерго" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 53 478,10 грн (сума зазначена з урахуванням податків та обов`язкових платежів), з індексацією.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ДП "Укренерго" на користь держави судовий збір у розмірі
640,00 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інженера сектора з будівництва служби експлуатації будівель та інженерно-технічних споруд управління з адміністративно-господарчих питань ДП "Укренерго" з 08 вересня 2016 року та в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах платежу за один місяць.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що позивач відмовилась від переведення на запропоновані та обрані нею посади, а відтак звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням чинного законодавства. Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу. В задоволенні позовних вимог про виправлення помилки в трудовій книжці судом відмовлено з підстав їх передчасності.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу ДП "Укренерго" задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2017 року змінено в частині стягнення із ДП "Укренерго" середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнуто з ДП "Укренерго" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 43 660,40 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд дійшов висновку про те, що місцевим судом здійснено неправильний розрахунок, механізм здійснення якого встановлено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету міністрів України
від 08 лютого 1995 року № 100, який не був застосований судом першої інстанції.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
12 вересня 2017 року ДП "Укренерго" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 31 травня 2017 року та рішення Апеляційного суду міста Києва
від 29 серпня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не з`ясували чи дійсно у відповідача було скорочення штату працівників, чи власником повністю було дотримано норми КЗпП України. Нормами трудового законодавства не заборонено проводити тестування, атестацію чи співбесіду з працівником, посада якого скорочується. Судом апеляційної інстанції неправильно вирахувано середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Доводи інших учасників справи:
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення, в якому
ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ДП "Укренерго" відхилити, а ПАТ "Укртелеком" відхилити, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2017 року та рішення Апеляційного суду міста Києва
від 29 серпня 2017 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Києва.
Зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 31 травня 2017 року та рішення Апеляційного суду міста Києва
від 29 серпня 2017 року в частині, яка не підлягає негайному виконанню, до закінчення касаційного провадження у справі.
У жовтні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 03 червня 2019 року № 487/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-32251св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у заперечені на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
У справі яка переглядається, судами встановлено, що на підставі наказу
ДП "Укренерго" від 10 січня 2012 року № 10-к, ОСОБА_1 прийнято на роботу провідним інженером з організації експлуатації та ремонту служби експлуатації будівель, споруд і комунікацій з 10 січня 2012 року, з посадовим окладом 4 079,00 грн на місяць.
На підставі наказу ДП "Укренерго" від 19 листопада 2013 року № 531-к "Про переведення на іншу роботу", ОСОБА_1 було переведено на посаду провідного інженера з організації експлуатації та ремонту служби організації експлуатації інженерно-технічних споруд та комунікацій без зміни розміру посадового окладу.
На підставі наказу ДП "Укренерго" від 18 березня 2015 року № 240-к позивача переведено на посаду провідного інженера сектора з реконструкції будівлі служби експлуатації будівель та інженерно-технічних споруд з 19 листопада 2013 року, з посадовим окладом 4 795,00 грн на місяць.
20 січня 2016 року наказом ДП "Укренерго" № 32-к позивача переведено на посаду провідного інженера сектора з будівництва служби експлуатації будівель та інженерно-технічних споруд управління з адміністративно-господарчих питань, з посадовим окладом 5 422,00 грн на місяць зі збереженням раніше встановлених надбавок і доплат.
Наказом ДП "Укренерго" від 22 грудня 2015 року № 395 "Про введення в дію організаційної структури ДП "Укренерго", з метою вдосконалення структури ДП "Укренерго", підвищення рівня організаційної роботи та відповідальності працівників апарату управління ДП "Укренерго" на виконання цілей та завдань підприємства, з 22 грудня 2015 введено в дію організаційну структуру ДП "Укренерго", погоджену Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 21 грудня 2015 року, згідно якої управління з адміністративно-господарчих питань ліквідовано, та начальнику управління корпоративної та соціальної політики ОСОБА_3 наказано привести штатний розпис працівників апарату управління ДП "Укренерго" у відповідність із затвердженою організаційною структурою підприємства.