Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 183/288/16
провадження № 61-10889св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Квартирно - експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська,
треті особи: Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних сил України, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року у складі судді Парфьонова Д. О. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О.П., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська про визнання права на приватизацію квартири, зобов`язання вчинити певні дії, треті особи: Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних сил України, ОСОБА_2 .
Позовна заява мотивована тим, що позивач та член її сім`ї - ОСОБА_2 проживають та зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 в серпні 2014 року звернулася до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська з заявою про передачу їй та членам її сім`ї квартири, яку вони займають на умовах найму у приватну власність у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Замість належного розгляду заяви та прийняття за результатами розгляду відповідного рішення, відповідачем надано позивачу лист, в якому зазначено про відмову в приватизації квартири. Не погодившись із відповіддю, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом і після розгляду судом першої інстанції позову, відповідачем прийнято рішення № 2269 від 21 травня 2015 року, яким відмовлено в передачі в приватну власність вищезазначеної квартири, в зв`язку з тим, що військове містечко, в якому розташована квартира, включене до числа закритих, в зв`язку з чим, житлові приміщення які розташовані в ньому, не підлягають приватизації. Окрім вказане нерухоме майно є військовим майном. Документів на надання повноважень розпоряджатися майном не надходило.
Такі дії та рішення відповідача позивач вважає неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству України.
З урахуванням уточнень просила визнати незаконним рішення Квартирно -експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська № 2269 від 21 травня 2015 року, відповідь № 593 від 19 лютого 2016 року; визнати право ОСОБА_1, ОСОБА_2, на приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Квартирно - експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити заходи щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_1, ОСОБА_2 , на умовах найму на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке затверджено наказом Міністра з питань житлово -комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року позов ОСОБА_1 до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська про визнання права на приватизацію квартири, зобов`язання вчинити певні дії, треті особи: Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних сил України, ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано незаконним рішення Квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська № 2269 від 21 травня 2015 року щодо відмови ОСОБА_1 в приватизації квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано право на приватизацію ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Квартирно - експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська, як орган приватизації, вжити заходи щодо приватизації квартири, яка використовується ОСОБА_1, ОСОБА_2 на умовах найму на території відкритого військового містечка за адресою: АДРЕСА_1, згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке затверджено наказом Міністра з питань житлово - комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області не включено до Переліку закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд.
Короткий зміст ухвали апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року апеляційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська відхилено, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області має статус відкритого військового містечка, а тому громадяни мають право на приватизацію житла як такі, що раніше це право не використали.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2016 року Квартирно - експлуатаційним відділом м.Дніпропетровська подано до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року.
У касаційній скарзі скаржник просить рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що житловий фонд смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області до якого входить квартира позивача відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" є військовим майном, а згідно частини 1, 2 статті 6 вказаного Закону, рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.
На сьогоднішній день таке рішення про відчуження майна відсутнє, проте існує перелік закритих військових містечок до якого також включено фонд смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, та зазначено, що даний житловий фонд не підлягає приватизації, що в свою чергу засвідчує про відсутність з боку розпорядника майна згоди на його відчуження.
Доводи інших учасників справи
02 лютого 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу. У письмових запереченнях позивач зазначила, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення залишити без змін.
01 березня 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1 надійшло доповнення до заперечення на касаційну скаргу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою і витребувано цивільну справу № 183/288/16 з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року вказану справу призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
06 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що позивачка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ордеру від 12 червня 1993 року.
ОСОБА_1 звернулася із заявою до Квартирно - експлуатаційного відділу, як органу приватизації, про передачу квартири у приватну власність. Рішенням № 2269 від 21.05.2015 року Квартирно - експлуатаційний відділ в оформленні передачі в приватну власність квартири відмовив з тих підстав, що вказане військове містечко включено до числа "закритих".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду