Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 314/298/15
провадження № 61-37716св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2018 року у складі колегії суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 вересня 2014 року належить на праві власності ѕ частин гаража по АДРЕСА_1 та ѕ частин земельної ділянки площею 0,0069 га, розташованої по АДРЕСА_1 . Інша ј частина гаража та ј частина земельної ділянки належить ОСОБА_3 Спільне користування вищевказаним майном є неможливим.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, просить припинити право власності відповідача на ј частину гаража по АДРЕСА_1 та ј частину земельної ділянки площею 0,0069 га, розташованої по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 право власності на вказане майно зі сплатою ОСОБА_3 грошової компенсації вартості цієї частки у розмірі 3 596 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 червня 2017 року у складі головуючого судді Кофанова А. В. позов задоволено. Припинено право власності ОСОБА_3 на 1/4 частину гаража по АДРЕСА_1 та 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0069 га, розташованої по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, визнавши право власності на цю частину вказаного майна за ОСОБА_2 Зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області виплатити ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 3 596, грн, які були внесені ОСОБА_1 на депозитиний рахунок.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні підстави передбачені статтею 365 ЦК України для припинення за ОСОБА_3 права власності на частку у спільному майні із виплатою їй відповідної грошової компенсації.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , задоволено. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не доведено наявність обставин передбачених статтею 365 ЦК України для припинення права власності та наявності умов за яких таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого суду з формальних підстав, не навівши при цьому висновків про те, яка саме існує істотна шкода завдана інтересам ОСОБА_3 у зв`язку із припиненням її права власності на ј частку у майні.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Відзивів на касаційну скаргу до суду не надходило.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу № 314/298/15 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право власності за заповітом від 17 вересня 2014 року належить ѕ частини гаража по АДРЕСА_1 та ѕ частини земельної ділянки площею 0,0069 га, розташованої по АДРЕСА_1 .
Інша ј частина гаража та земельної ділянки на якій розташований гараж належить на праві власності ОСОБА_3 (обов`язкова частка у спадщині).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1269 ЦК Українивстановлено порядок подання заяви про прийняття спадщини.