Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 569/8956/16
провадження № 61-40544св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Рівненська міська рада,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 02 квітня 2018 року у складі головуючого судді Ковальова І. М. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Гордійчук С. О., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право власності на земельні ділянку.
На обґрунтування позову зазначили про те, що рішенням Рівненської міської ради від 19 липня 2007 року № 964 передано у власність відповідачам земельну ділянку площею 0,0549 га по АДРЕСА_1 . Позивачі вважають, що передача земельної ділянки відбулася з порушенням норм чинного законодавства, а саме по спрощеній процедурі, без погодження органів охорони культурної спадщини та частково за рахунок прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 в якому вони проживають.
Ураховуючи викладене, позивачі, просили визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 19 липня 2007 року № 964 в частині передачі в приватну власність безоплатно земельної ділянки площею 0,0547 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд громадянам ОСОБА_3 ., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 25 липня 2008 року, виданий на ім`я ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду від 02 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської міської ради від 19 липня 2007 року в частині передачі в приватну власність безоплатно земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, площею 547 кв. м ОСОБА_4 ., ОСОБА_8 ., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 25 липня 2008 року, виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0, 0547 га по АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що міською радою порушений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, визначений земельним законодавством.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 03 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Рівненського міського суду від 02 квітня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При цьому зазначено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до 19 липня 2007 року - до моменту приватизації спірної земельної ділянки, не були її належними користувачами, а Рівненська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення керувалася положеннями частини першої статті 118 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), хоча повинна була керуватися з урахуванням положень частин шостої - дев`ятої статті 118 ЗК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що поза увагою судів залишилось те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 25 травня 1973 року (тобто за кілька десятків років до відведення земельної ділянки під будівництво будинку на АДРЕСА_2 ) був розміщений на земельній ділянці орієнтовною площею 550 кв. м, про що в матеріалах справи є належні докази. Саме ця земельна ділянка передана в порядку приватизації третім особам - власникам квартир цього будинку, тому Рівненською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення були дотримані вимоги статті 118 ЗК України. Також виділенням земельної ділянки у власність третіх осіб, не були порушені права, свободи чи інтереси позивачів. Матеріали справи не місять жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував зменшення розміру прибудинкової території житлового будинку по АДРЕСА_2, в якому проживають позивачі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому відзиві, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення, які є законними і обґрунтованими, залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу № 569/8956/16 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Рівненської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право власності на земельні ділянку призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За правилами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційного скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Суди попередніх інстанцій установили, що позивачі та треті особи є власниками квартир і проживають у сусідніх багатоквартирних житлових будинках, що знаходяться у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (наразі перейменовано на вулицю Пластова ) .
15 березня 1973 року рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради депутатів трудящих № 254/15 було відведено земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,30 га під будівництво житлового будинку обкому КП України.
Згідно плану земельної ділянки по АДРЕСА_1, станом на 1994 рік, фактична площа земельної ділянки для обслуговування вказаного житлового будинку складала 442 кв. м з яких: 103 кв. м під будівлями, 269 кв. м під садом, 70 кв. м під садом.
Рішенням Рівненської міської ради № 964 від 19 липня 2007 року земельну ділянку площею 0,0547 га по АДРЕСА_1 було безоплатно передано в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд громадянам: ОСОБА_4 ., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3
На підставі вказаного рішення 25 липня 2008 року на ім`я ОСОБА_3 видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0, 0547 га, розташованої по АДРЕСА_1 ., у якому зазначено співвласників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Судами також установлено, що приватизація вказаної земельної ділянки була проведена Рівненською міською радою за скороченою (спрощеною) процедурою без виготовлення проекту відведення земельної ділянки відповідно до частини першої статті 118 ЗК України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 вказаного Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву, зокрема, до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Згідно із частиною другою цієї статті рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.