Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 646/7262/17
провадження № 61-44657св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августівна, Перша Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року у складі головуючого судді Сорока О. П. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 13 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Коваленко І. П., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири частково недійсним, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що її батько ОСОБА_6 з 22 жовтня 1999 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . В період шлюбу, на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 2002 року придбано квартиру АДРЕСА_1, яка бла зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на майно, а саме на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги є його дружина ОСОБА_2, вона, її сестра ОСОБА_4, яка в установлений строк відмовилась від спадщини на її користь, та ОСОБА_5 .
Позивач зазначає, що вона у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак оформити спадщину не змогла, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 19 жовтня 2017 року подарувала своїй матері на підставі нотаріально посвідченого договору дарування.
Позивач вважає, що вказаним договором дарування порушуються її права як спадкоємця першої черги за законом після смерті батька, а тому вона просила визнати частково недійсним договір дарування спірної квартири від 19 жовтня 2017 року; виділити частку ОСОБА_6 у розмірі Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на ј частку в цьому майні в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна квартира була придбана ОСОБА_2 за свої особисті грошові кошти, а тому є її особистою власністю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 13 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При цьому апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 спростувала презумпцію спільного майна подружжя, оскільки грошові кошти для придбання спірної квартири було взято нею у борг.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що грошові кошти отримані ОСОБА_2 внаслідок укладення договорів позики є спільним майном подружжя та відповідно до частини четвертої статті 65 СК України догорів, укладений одним із подружжя, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Вказані обставини підтверджуються запереченням на позов від ОСОБА_3 з яких вбачається, що остання дала в борг грошові кошти своїй дочці для того, щоб вона зі своєю сім`єю проживали окремо, а також заявою ОСОБА_3 до Першої Харківської державної нотаріальної контори щодо вирішення питання про прийняття спадкоємцями спадщини після смерті ОСОБА_6 та прийняття зобов`язань по погашенню заборгованості в тій частині, яка зазначена у статті 70 СК України, а саме Ѕ частина від суми позики 14 200 доларів США та 40 000 євро.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому відзиві ОСОБА_2 просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення, які є законними і обґрунтованими, залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу № 646/7262/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири частково недійсним, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Статтею 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 жовтня 1999 року.
В період шлюбу 13 липня 2002 року, на підставі договору купівлі-продажу, придбано квартиру АДРЕСА_1, яку було зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подарувала квартиру АДРЕСА_1 своїй матері ОСОБА_3, що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування.
Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилалась на те, що квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в період шлюбу за спільні кошти, а тому є спільним майном подружжя. Після смерті батька ОСОБА_6 відкрилась спадщина на Ѕ частину вказаної квартири, вона є спадкоємцем першої черги, а тому відчуженням спірної квартири ОСОБА_2 порушуються її права як спадкоємця.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина 1 статті).
Згідно з частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).
Частиною першою статті 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до пункту 1 розділу VII "Прикінцевих положень" Сімейного кодексу України (далі - СК України), зазначений кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності Цивільним кодексом, тобто з 1 січня 2004 р. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції), норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 1 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності.
Отже, оскільки спірна квартира була придбана 13 липня 2002 року, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі - КпШС України).
Частиною першою статті 22 КпШС України передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.