ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2019 року
Київ
справа №815/4517/16
адміністративне провадження №К/9901/20503/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про зобов`язання провести реєстрацію за місцем проживання
за касаційною скаргою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2017 (суддя Загороднюк В.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (колегія суддів у складі: Коваля М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про зобов`язання зареєструвати її за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Позов мотивовано тим, що 16.10.2015 вона подала заяву до Київського РВ у м. Одеси ГУДМС України в Одеській області щодо реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вона 22.01.2013 була знята з реєстрації місця проживання. Однак, їй було відмовлено в прийнятті документів та оформленні реєстрації за місцем її фактичного проживання, оскільки садові будинки не призначені для постійного проживання, а тому реєстрація за вказаною адресою неможлива. Вона звернулась до суду. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 зобов`язано Київський районний відділ Головного управління державної міграційної служби в Одеській області у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію місця проживання позивача за місцем проживанням за адресою: АДРЕСА_1 з внесенням відомостей до паспортного документа. 16.09.2016 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою, проте в реєстрації місця проживання їй було відмовлено.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Приморський районний суд м. Одеси постановою від 16.03.2017 позов задовольнив: зобов`язав Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
4. Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що вирішуючи даний спір, слід виходити з таких характеризуючих ознак об`єкту нерухомості, як пристосування та придатність будинку для постійного проживання. Вказаний будинок зазначений як садовий будинок, ніяким чином не позбавляє його ознак, притаманних житлу, та, відповідно, не позбавляє позивача права зареєструвати своє місце проживання в ньому.
5. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.06.2017 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
6. Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішенням суду, що набрало законної сили визнано протиправними дії органу реєстрації щодо відмови позивачу у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, з підстав віднесення будинку за вказаною адресою до садового, а тому колегія суддів вважає, що у відповідача не було підстав для відмови позивачу у реєстрації місця проживання за наведеною адресою посилаючись на такі ж самі доводи та без врахування висновків рішення суду, що набрало законної сили.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
8. Зазначає, що прийнятими рішеннями відповідача зобов`язано зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 у приміщенні, що за цільовим призначенням є садовим будинком. Садовий будинок призначений тільки для літнього використання, реєстрація у такому приміщенні є неможливою та суперечить положенням законодавства.
9. Наголошує, що той факт, що дачні та садові будинки за визначенням не є житловими підтверджується Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в ним місця проживання" від 02.09.2014. Отже, власник садового будинку має можливість оформити його як житловий і лише після отримання рішення органів місцевого самоврядування про переведення садового будинку у жилий будинок може здійснювати в ньому реєстрацію місця проживання.
10. Таким чином, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій, зобов`язавши відповідача зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 у приміщенні, що за цільовим призначенням є садовим будинком порушили норми матеріального права.
Позиція інших учасників справи
11. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
Рух касаційної скарги
12. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.09.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017.
13. 12.02.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
14. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11.06.2019 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
15. Позивачу на підставі витягу про державну реєстрацію прав від 12.12.2012, свідоцтва про право власності на садовий будинок з господарською будівлею від 20.02.2012, технічного паспорту від 18.10.2012, державних актів на право власності на земельні ділянки належить садовий будинок з господарською будівлею площею 260,40 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1
16. Відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки позивачу належать земельні ділянки площею 0,0194 га та площею 0,0182 га з цільовим призначенням (використанням) земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва за адресою: АДРЕСА_1, на яких розташований вищевказаний садовий будинок.
17. Згідно звіту ТОВ "ЕКВ "Інжирінг" про технічний стан будівельних конструкцій, можливості зміни функціонального призначення та експлуатаційної придатності садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в якості житлового будинку, можлива подальша безпечна експлуатація садового будинку літ. "Е" розташованого за вказаною адресою
. 18 . Позивач звернувся до Київського районного відділу Головного управління державної міграційної служби в Одеській області із заявою щодо реєстрації свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
19. Листом від 17.10.2015 № 335 Київським районним відділом Головного управління державної міграційної служби в Одеській області відмовлено у проведення реєстрації місця проживання за вказаною адресою, посилаючись на те, що будинок є садовим і не належить до житлового фонду, а тому не призначений для постійного проживання.
20. Не погоджуючись із такою відмовою Київського районного відділу Головного управління державної міграційної служби в Одеській області, позивач звернувся до суду.
21. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі № 815/7003/15 позов задоволено: визнано дії Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 протиправними. Зобов`язано Київський районний відділ Головного управління державної міграційної служби в Одеській області у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію місця проживання позивача за місцем проживанням за адресою: АДРЕСА_1, з внесенням відомостей до паспортного документа.
22. За результатами повторного розгляду заяви позивача про реєстрацію місця проживання, листом від 17.09.2016 № 5659, Київським районним відділом Головного управління державної міграційної служби в Одеській області повідомлено про те, що станом на теперішній час реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, у зв`язку із чим, позивачу роз`яснено про необхідність звернення до центру надання адміністративних послуг.
23. 16.09.2016 позивач звернувся із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, проте в реєстрації місця проживання було відмовлено.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
24. Частина друга статті 19 Конституції України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Частина друга статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, чинній до 15.12.2017). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
26. Частина третя статті 2 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017). У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
27. Частини перша та друга статті 71 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
28. Частина перша статті 72 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
29. Стаття 255 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.