ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2019 року
Київ
справа №803/1474/15
адміністративне провадження №К/9901/25523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 (головуючий суддя: Плахтій Н.Б.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 (головуючий суддя: Матковська З.М., судді: Затолочний В.С., Каралюс В.М.)
у справі № 803/1474/15
за позовом Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль"
до Ківерцівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Ківерцівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ОДПІ) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 № 000373311 про збільшення суми грошового зобов`язання із акцизного податку на 183472,00 грн. за основним платежем та на 91736,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015, позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 № 000373311.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм підпункту 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14, пункту 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України (далі - ПК), Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. За доводами касаційної скарги будь-яка реалізація пального через АЗС є роздрібною торгівлею нафтопродуктів кінцевому споживачеві і такі операції є об`єктом оподаткування акцизним податком.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум грошового зобов`язання із акцизного податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки позивача від 19.10.2015 № 902/22.5./135390. Згідно з цим актом підприємство порушило норми ст. 213, ст. 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 ст. 215, ст. 216 ПК та наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 129532,00 грн., у зв`язку з неправомірним відображенням у декларації з акцизного податку вартості від реалізації пального для комерційного призначення у сумі 3669436,58 грн.
За наслідками висновків акту перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняла податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 № 000373311 про збільшення суми грошового зобов`язання із акцизного податку на 183472,00 грн. за основним платежем та на 91736,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У судовому процесі встановлено, що позивач подав до ОДПІ декларацію з акцизного податку за січень 2015 року. У додатку 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку за січень 2015 року позивач відобразив суму від реалізації підакцизних товарів (бензини моторні, інші нафтопродукти, скраплений газ) для комерційного використання. При цьому реалізація вказаних паливно-мастильних матеріалів відбувалась через автозаправну станцію позивача
За визначенням абзацу першого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 ст. 14 ПК (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІ) реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування (абзац другий підпункту 14.1.212 у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІ).
Об`єктами оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 ст. 213 ПК).
Відповідно до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 ст. 214 ПК, У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є: вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.
Пунктом 215.1 ст. 215 ПК до підакцизних товарів віднесено: нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне.
Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.
Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій виходили з того, що об`єктом оподаткування акцизним податком є реалізація підакцизних товарів кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання; тоді як операції з реалізації позивачем нафтопродуктів через АЗС суб`єктам підприємницької діяльності не є об`єктом оподаткування акцизним податком, оскільки в них відсутня обов`язкова для цього складова - реалізація нафтопродуктів споживачу для некомерційного використання. При цьому за висновками судів, ОДПІ було перевірено порядок визначення складу податкових зобов`язань та повнота їх нарахування, що не входить до предмету камеральної перевірки, а є предметом документальної.
Однак із такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитися, так як вони ґрунтуються на помилковому застосуванні вищевказаних норм матеріального права.