ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
18 червня 2019 року
справа №2040/6317/18
адміністративне провадження №К/9901/11691/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2018 року у складі судді Єгупенка В.В.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у складі суддів Присяжнюк О.В., Мельнікової Л.В., Бенедик А.П.
у справі № 2040/6317/18
за позовом Комунального підприємства "Підземне місто"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
6 серпня 2018 року Комунальне підприємство "Підземне місто" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, з мотивів безпідставності його прийняття.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2018 року №00001401411 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 385 032,50 грн (в т.ч. основний платіж - 308 026,00 грн, штрафні санкції - 77 006,50 грн). Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень дійшли висновку, що господарські правовідносини між позивачем та контрагентом відбувались у межах укладених договорів підряду. Позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій суду надано відповідні первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.
У квітні 2019 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування фактичних обставин справи, недосконалий аналіз доводів сторін та наданих доказів, та порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство наводить доводи, аналогічні викладеним в позовній заяві, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку з 15 червня 2018 року по 21 червня 2018 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Тетра-Стиль" за лютий 2017 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. За результатами перевірки складено акт від 27 червня 2018 року №2647 20-40-14-11-11/39044307 (далі - акт перевірки).
Висновками акта перевірки встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 308026,47 грн, в т.ч. в лютому 2017 року у сумі 308026,47 грн, що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті за лютий 2017 року на суму 308026,47 грн.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00001401411 від 17 липня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 385 032,50 грн (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 308 026,00 грн, штрафні санкції 77 006,50 грн).
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.