ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
18 червня 2019 року
справа №826/3490/18
адміністративне провадження №К/9901/14364/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2019 року у складі судді Арсірія Р.О.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у складі суддів Карпушової О.В., Губської Л.В., Епель О.В.
у справі №826/3490/18
за позовом Приватного акціонерного товариства "Ер Лікід Єнакієве"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2018 року Приватне акціонерне товариство "Ер Лікід Єнакієве" (далі - Товариство, платник податків, позивачу справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непідготовки та неподання для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств шляхом їх перерахування на банківський рахунок за заявою позивача від 22 листопада 2017 року вих. № 221117 та зобов`язання відповідача підготувати та подати для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1323400 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок.
06 лютого 2019 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, позов задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що оскільки станом на 21 лютого 2018 року позивач не має податкового боргу, тому наявні підстави для зобов`язання відповідача підготувати та подати для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1323400 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок, як це передбачено статтею 43 Податкового кодексу України.
У травні 2019 року відповідачем подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що станом на дату звернення позивача до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплачених коштів у відповідача були відсутні підстави для підготовки відповідного висновку, оскільки за позивачем рахувався податковий борг, а саме автоматично розрахована штрафна санкція в розмірі 676342,5 грн. Доводи касаційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги.
22 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 826/3490/18 витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва.
06 червня 2019 року у Верховному Суді зареєстровано відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
07 червня 2019 року справа № 826/3490/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення відповідають з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у позивача виникла переплата з податку на прибуток підприємств у зв`язку зі сплатою авансових внесків з податку на прибуток підприємств за березень-квітень 2014 року з подальшим декларуванням від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за результатами звітного податкового періоду 2014 рік.
22 листопада 2017 року позивач звернувся до податкового органу з заявою №221117 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, оскільки в інтегрованій картці платника станом на дату направлення заяви обліковувались надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств (переплата) у розмірі 1325440 грн.
13 грудня 2017 року відповідач надав відповідь №41427/10/26-15-12-03-11, якою відмовлено позивачу у поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у зв`язку тим, що позивачем пропущено передбачений пунктом 43.3 статті 43 та пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України 1095-денннй строк на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань. Також зазначено, що станом на 07 грудня 2017 року не подано податкові декларації з податку на прибуток за І квартал, півріччя та три квартали 2017 року та в інтегрованій картці позивача станом на 07 грудня 2017 року по коду бюджетної класифікації 14010100 "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" обліковується автоматично розрахована штрафна санкція в сумі 676342,50 грн.
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, Суд приходить до висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування судових рішень, виходячи з наступного.
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.