ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/4153/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
за участю помічника судді - секретаря судового засідання - Любимової І.І.;
за участю представника Головного управління ДФС у Київській області - Якимчука О.П.,
розглянув касаційні скарги Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовіктан"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018
у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючий), Пантелієнка В.О., Сотнікова С.В.
та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.10.2017
у складі судді Наріжного С.Ю.
у справі за заявою ТОВ "Хімакс"
про банкрутство.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Провадження у справі про банкрутство відбувається відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ, чинній з 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами
1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/4153/15 за заявою боржника - ТОВ "Хімакс" - про банкрутство, провадження у якій порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2015.
2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
3. Постановою Господарського суду Київської області від 12.07.2016 боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шаргала Р.В., вирішено інші процедурні питання у справі.
4. 12.07.2016 за № 33394 судом здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2016 достроково припинено повноваження арбітражного керуючого Шаргала Р.В. як ліквідатора у справі № 911/4153/15 про банкрутство ТОВ "Хімакс" та призначено на відповідну посаду арбітражного керуючого Лукашука М.В.
Подання заяви до суду
6. 12.07.2017 до Господарського суду Київської області надійшла заява Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 569 461, 05 грн.
7. Заявлені грошові вимоги обґрунтовані податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень 2016 року та лютий 2017 року, а також податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 та 2017 роки.
Розгляд справи судами
8. Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2017 відмовлено у задоволенні заяви Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання поточних кредиторських вимог та відхилено кредиторські вимоги Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ТОВ "Хімакс" на суму 569 461, 05 грн.
9. Висновок суду першої інстанції обґрунтовано тим, що заявлені Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області вимоги підлягають відхиленню, оскільки вони нараховані після визнання боржника банкрутом, за час здійснення ліквідаційної процедури ТОВ "Хімакс".
10. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 ухвалу Господарського суду Київської області від 10.10.2017 року у справі № 911/4153/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким заяву Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання поточних кредиторських вимог до боржника на суму 569 461, 05 грн задоволено частково. Визнано Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області кредитором ТОВ "Хімакс" з поточними вимогами до боржника на суму 145 081, 05 грн третьої черги та 3 200 грн першої черги реєстру вимог кредиторів. В іншій частині кредиторських вимог відмовлено.
11. Постанова мотивована тим, що обмеження, передбачені нормами частини першої статті 23 та частини першої статті 38 Закону про банкрутство, не стосуються, у даному випадку, вимог Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо плати за оренду землі, оскільки у матеріалах справи та в матеріалах грошових вимог відсутні докази припинення земельних відносин, суб`єктом яких є банкрут.
Оскільки, приписами Податкового кодексу України не передбачено самостійного корегування податковим органом сум, задекларованих платником податків, а земельне законодавство не пов`язує визнання особи банкрутом з припиненням зобов`язань зі сплати податку на землю та орендної плати, тому, відповідні вимоги слід вважати витратами пов`язаними з ліквідаційною процедурою, які відповідно до частини першої статті 45 Закону про банкрутство підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
12. Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.10.2017 в частині невизнання кредиторських вимог Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з податку на додану вартість у розмірі 424 380 грн та включити зазначені кредиторські вимоги Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до реєстру вимог кредиторів. Скаржник стверджує про порушення судами норм статей 23 та 45 Закону про банкрутство та вказує, що суд апеляційної інстанції розрізняє визначення податку та відносить до витрат в ліквідаційній процедурі податок з орендної плати за землю, а податок на додану вартість не відносить до витрат в ліквідаційній процедурі, при цьому, що Податковий кодекс України регулює адміністрування обох зазначених податків.
13. ТОВ "Автовіктан" (кредитор боржника), якого згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2018 заміненено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лексвелл", також подало касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018, а ухвалу Господарського суду Київської області від 10.10.2017 залишити в силі. ТОВ "Автовіктан" вважає, що господарським судом першої інстанції було правильно застосовано вимоги пункту 8 частини першої статті 38 Закону про банкрутство та правильно зазначено, що в ліквідаційній процедурі пред`являються та відповідно задовольняються вимоги, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, тобто в процедурі розпорядження майном боржника або санації. Скаржник вважає, що апеляційним господарським судом не прийнято до уваги те, що Законом про банкрутство прямо передбачено, що в ліквідаційній процедурі в банкрута не з`являється ніяких додаткових поточних зобов`язань, у тому числі зі сплати обов`язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку статей 23, 28 Закону про банкрутство.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
14. Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Лукашук М.В. подав два аналогічні за змістом відзиви на касаційні скарги Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та ТОВ "Автовіктан" (правонаступник - ТОВ "Лексвелл"), в яких з посиланням на правильність висновків суду першої інстанції наведено прохання відмовити у задоволенні касаційної скарги Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а касаційну скаргу ТОВ "Автовіктан" (правонаступник - ТОВ "Лексвелл") задовольнити частково та змінити постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 в частині віднесення визнаної суми грошових вимог до шостої черги реєстру вимог кредиторів.
Процесуальні аспекти розгляду справи
15. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 911/4153/15 за касаційною скаргою Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.10.2018 (в частині не визнання кредиторських вимог Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з податку на додану вартість в розмірі 424 380 грн) та повідомлено учасників справи про час і місце розгляду касаційної скарги.
16. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 911/4153/15 за касаційною скаргою ТОВ "Автовіктан" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та повідомлено учасників справи про час і місце розгляду касаційної скарги.
17. 10.07.2018 ухвалою Верховного Суду об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційними скаргами ТОВ "Автовіктан" та Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, подані у справі № 911/4153/15.
18. Ухвалами Верховного Суду від 10.07.2018 та 24.07.2018 оголошувалися перерви у судових засіданнях з розгляду касаційних скарг ТОВ "Автовіктан" та Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
19. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2018 провадження за касаційними скаргами ТОВ "Автовіктан" та Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.10.2018 у справі № 911/4153/15 зупинено до винесення Палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повного тексту рішення у справі № 910/14827/16.
20. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2019 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Автовіктан" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та за касаційною скаргою Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.10.2018 (в частині не визнання кредиторських вимог Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з податку на додану вартість в розмірі 424 380 грн) та повідомлено учасників справи про час і місце розгляду касаційної скарги.
21. До початку судового засідання до Верховного Суду надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг") заява (вх. № 8868/2019 Д5) про заміну сторони у справі, в якій наведено прохання замінити кредитора - ПАТ "КБ "Актив-Банк" - правонаступником, а саме ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг".
22. Колегія суддів вважає, що слід відхилити цю заяву з огляду на таке.
23. Питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано статтею 21 Закону про банкрутство, відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
24. Для правильного вирішення питання правонаступництва слід встановити, чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута.
25. Судова колегія констатує, що ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2016 у справі № 911/4153/15 було визнано грошові вимоги ПАТ "КБ "Актив-Банк" до боржника у розмірі 8 969 149, 70 грн.
26. Водночас, згідно з наданою заявником копією договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 28.02.2019 № 48-debtX_8688 ПАТ "КБ "Актив-Банк" відступив ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" заборгованість за кредитним договором в сумі 9 173 925, 78 грн.
27. Оцінюючи обсяг переданих прав, судова колегія враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам". Тому, беручи до уваги межі розгляду справи судом касаційної інстанції, закріплені у статті 300 ГПК України, за якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" про заміну сторони у справі.
28. Водночас, слід зауважити, що ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" не позбавлена права в порядку статті 52 ГПК України подати відповідну заяву до суду першої інстанції для вирішення питання правонаступництва.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
30. Заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні учасника справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області необхідно залишити без задоволення, а касаційну скаргу ТОВ "Автовіктан" (правонаступник - ТОВ "Лексвелл") задовольнити частково з таких підстав.
31. Суд апеляційної інстанції, визнаючи Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області кредитором ТОВ "Хімакс" з поточними вимогами до боржника на суму 145 081, 05 грн третьої черги та 3 200 грн першої черги реєстру вимог кредиторів, зазначив, що обмеження, передбачені нормами частини першої статті 23 та частини першої статті 38 Закону про банкрутство, не стосуються, у даному випадку, вимог Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо плати за оренду землі, оскільки у матеріалах справи та в матеріалах грошових вимог відсутні докази припинення земельних відносин, суб`єктом яких є банкрут. Оскільки, приписами Податкового кодексу України не передбачено самостійного корегування податковим органом сум, задекларованих платником податків, а земельне законодавство не пов`язує визнання особи банкрутом з припиненням зобов`язань зі сплати податку на землю та орендної плати, тому, відповідні вимоги слід вважати витратами пов`язаними з ліквідаційною процедурою, які відповідно до частини першої статті 45 Закону про банкрутство підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.