Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 369/9742/15-ц
провадження № 61-40976св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Бурлакова С. Ю., Крата В. І., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
представники позивача: Самойлова Євгенія Олександрівна, Мозолевська Вікторія Вікторівна, Астаф`єва Іванна Віталіївна, Святецький Віктор Іванович , Савчак Ярослав Олегович,
відповідач - ОСОБА_6,
представник відповідача - ОСОБА_7,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі судді Медвідь Н. О. від 24 грудня 2015 року та постанову апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Іванової І. В., Приходька К. П., Гуля В. В. від 12 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ "Дельта Банк".
Позовна заява мотивована тим, що 20 грудня 2011 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 20 грудня 2011 року № 400100032629023, укладеним між ОСОБА_6 та публічним акціонерним товариством "Астра Банк" (далі - ПАТ "Астра Банк"), право вимоги за яким на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2013 року перейшло до ПАТ "Дельта Банк", між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач передала в іпотеку банку нерухоме мано - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 85,0 кв. м, житловою площею 43,0 кв. м. У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов`язань за кредитним договором, станом на 28 липня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 509 516,02 грн, у рахунок погашення якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечну квартиру за ПАТ "Дельта Банк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
У рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості у сумі 509 516,02 грн, із яких: 410 959,31 грн - тіло кредиту; 98 556,71 грн - відсотки за кредитним договором від 20 грудня 2011 року № 400100032629023, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 85,0 кв. м, житловою площею 43,0 кв. м, шляхом визнання права власності на неї за ПАТ "Дельта Банк".
Визнано за ПАТ "Дельта Банк" право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 85,0 кв. м, житловою площею 43,0 кв. м.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що іпотечним договором передбачено право іпотекодержателя на набуття у власність предмета іпотеки в разі порушення боржником умов кредитного договору. Оскільки відповідач порушила умови кредитного договору, то наявні правові підстави для визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що той факт, що ПАТ "Дельта Банк" зареєструвало за собою право власності на спірну квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не в позасудовому, а в судовому порядку не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судового рішення, оскільки іпотечна квартира 12 жовтня 2017 року була реалізована на публічних торгах, за результатами яких було укладено договір купівлі-продажу з новим власником ОСОБА_8 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_6 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не зʼясували всіх фактичних обставин справи; не врахували, що відповідач не була належним чином повідомлена про необхідність сплати боргу за кредитним договором та заміну нового кредитора в зобов`язанні; правильність наданого позивачем розрахунку кредитної заборгованості не перевірили; не застосували принцип співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна та позбавили відповідача права власності на єдине житло. Крім того, суди не врахували, що застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб врегулювання спору. Такий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 760/144438/15-ц (провадження № 14-38цс18 ). Таким чином, у позивача не було законних підстав на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на спірну квартиру. Крім того, суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення відповідача про час та дату розгляду справи.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У грудні 2018 року ПАТ "Дельта Банк" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, просить касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 369/9742/15-ц з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 травня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 20 грудня 2011 року між ПАТ "Астра Банк" та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 400100032629023, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 442 000 грн, терміном до 20 березня 2022 року.
Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором, між ПАТ "Астра Банк" та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір б/н, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 85,0 кв. м, житловою площею 43,0 кв. м.
02 грудня 2013 року між ПАТ "Астра Банк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами, укладених з відповідачем.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником боргових зобов`язань за кредитним договором від 20 грудня 2011 року № 400100032629023, банк звернувся до суду з указаним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на іпотечну квартиру.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.