П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 11-64сап19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
представник відповідача - Склярук Ю. В.,
розглянула в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 27 грудня 2018 року № 4052/0/15-18 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 грудня 2017 року № 3943/1дп/15-17 про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 . до дисциплінарної відповідальності",
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві (скарзі) вимог
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, в якій просив скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 27 грудня 2018 року № 4052/0/15-18 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07 грудня 2017 року № 3943/1дп/15-17 про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" (далі - рішення ВРП від 27 грудня 2018 року).
2. На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_1 зазначає про необґрунтованість наведених ВРП і її дисциплінарним органом аргументів щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності. На його переконання, оскаржуване рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла таких висновків, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" є безумовною підставою для його скасування. Також зазначає, що ВРП у спірному рішенні фактично змінила кваліфікацію дій скаржника і підставу звільнення, проте, всупереч положенням частини десятої статті 51 згаданого Закону, у резолютивній частині її рішення зазначила про залишення рішення її Першої Дисциплінарної палати без змін.
Позиція інших учасників справи
3. У відзиві на скаргу ВРП заперечує проти доводів ОСОБА_1 та просить залишити без змін оскаржуване рішення. Вважає наведені у скарзі мотиви щодо безпідставності притягнення його до дисциплінарної відповідальності та необґрунтованості й невмотивованості висновків ВРП такими, що не заслуговують на увагу. ВРП також наголошує, що підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", для скасування її рішення від 27 грудня 2018 року немає.
Рух скарги
4. Ухвалами від 31 січня та 12 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 27 грудня 2018 року та призначила справу до розгляду у судовому засіданні.
5. У судовому засіданні 06 червня 2019 року ОСОБА_1 та його представник скаргу підтримали та просили її задовольнити з наведених у ній підстав.
6. Представник ВРП просив відмовити у задоволенні скарги, а спірне рішення залишити без змін.
Установлені обставини справи
7. Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 570/2013 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим строком на п`ять років, Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 - переведений на роботу на посаді судді Приморського районного суду міста Одеси в межах п`ятирічного строку.
8. 04 листопада 2016 року до Вищої ради юстиції (правонаступницею якої є ВРП, далі - ВРЮ) надійшла дисциплінарна скарга Васильєва Ю. Ю . від 17 жовтня 2016 року, у якій заявник просив притягнути суддю Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, посилаючись на те, що під час розгляду справи № 522/26178/15-ц цей суддя допустив істотне порушення норм процесуального права та основних засад цивільного судочинства, зокрема, верховенства права, законності, рівності та змагальності сторін.
9. 04 січня 2017 року до ВРЮ надійшла дисциплінарна скарга Прокуратури Одеської області від 26 грудня 2016 року щодо неправомірної поведінки цього ж судді, в якій зазначено про постановлення ним у цивільній справі № 522/26178/15-ц ухвали від 29 грудня 2015 року про забезпечення позову у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством, та із грубим порушенням норм Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). На переконання скаржника, суддя допустив поведінку, яка відповідно до підпункту "а" пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
10. Ухвалами від 24 березня та 31 серпня 2017 року Перша Дисциплінарна палата ВРП, за пропозицією її члена, який проводив попередню перевірку скарг, відкрила дисциплінарні справи стосовно судді ОСОБА_1 за дисциплінарними скаргами Прокуратури Одеської області та ОСОБА_5, а ухвалою від 08 вересня 2017 року об`єднала дисциплінарні справи за цими скаргами в одну дисциплінарну справу.
11. Під час розгляду дисциплінарної справи було встановлено, що 28 грудня 2015 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТЕКТ-ІНФО" (далі - ТОВ "НОВОТЕКТ-ІНФО") про стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Асоціація "Південна" (далі - ПрАТ "Асоціація "Південна") та ОСОБА_6 суми боргу в розмірі 21 877 806,60 грн. Також позивач просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. До заяви додано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
12. Судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер 522/26178/15-ц та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями її передано судді ОСОБА_1
13. 29 грудня 2015 року суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 за результатами опрацювання цих матеріалів постановив три ухвали, якими: відмовив у задоволенні вимог позивача про відстрочення сплати судового збору в розмірі 326 949 грн до ухвалення судового рішення, проте відстрочив позивачеві його сплату до 15 березня 2016 року; відкрив провадження в цивільній справі, призначивши засідання на 18 лютого 2016 року (помилково зазначено "2015 року"); задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
14. На переконання дисциплінарного органу ВРП, вирішуючи ці питання, суддя допустив порушення вимог: статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", статей 82, 210 ЦПК, оскільки відстрочив сплату судового збору позивачеві, який не надав належних доказів скрутного майнового стану, при цьому відстрочив до моменту, який перебував поза межами процесуального строку розгляду справи; статей 15, 16 ЦПК, оскільки прийняв до розгляду вимоги, які не підлягали розгляду в порядку цивільного судочинства; статей 151-153 та 210 ЦПК - з огляду на вжиття заходів забезпечення позову безпідставно та у непередбачений законом спосіб, вихід за межі наданих суду повноважень, що перебуває у прямому зв`язку зі зникненням майна, власником якого був відповідач у справі - ПрАТ "Асоціація "Південна"; статті 19 Конституції України, оскільки діяв не в межах та не у спосіб, передбачені законодавством.
15. Також дисциплінарний орган ВРП зазначив про створення суддею обставин, за яких ПрАТ "Асоціація "Південна", будучи стороною у справі, не мала би можливості реалізувати її процесуальні права з огляду на такі дії: одночасне постановлення суддею трьох процесуальних ухвал від 29 грудня 2015 року, надання відстрочення сплати судового збору, що перевищують законодавчо встановлені строки розгляду справи у суді, несвоєчасне повідомлення відповідача та ненадіслання йому копії позовної заяви з додатками з одночасним призначенням першого судового засідання на 18 лютого 2016 року.
16. За висновком Першої Дисциплінарної палати ВРП, суддя ОСОБА_1 грубо порушив обов`язки судді та допустив істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
17. Далі зазначила, що дії судді ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі № 522/26178/15-ц мають характер умисного грубого нехтування обов`язками судді та сприяли порушенню права власності на майно відповідача у справі, а тому є такими, що порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя (істотний дисциплінарний проступок).
18. Зважаючи на характер порушень, допущених суддею ОСОБА_1, враховуючи дані про особу судді, дисциплінарний орган ВРП вважав, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення його з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
19. Із зазначених підстав Перша Дисциплінарна палата ВРП 07 грудня 2017 року ухвалила рішення № 3943/1дп/15-17, яким притягнула суддю Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
20. ОСОБА_1 з таким рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП не погодився та оскаржив його до ВРП.
21. За результатами розгляду цієї скарги ВРП частково погодилася з наведеними у ній доводами та зазначила у мотивувальній частині свого рішення про потребу виключення з рішення її дисциплінарного органу висновків про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та аналогічним за змістом підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 92 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків).
22. Зазначені висновки стосувалися констатованих дисциплінарним органом ВРП порушень суддею правових норм під час вирішення питання про відстрочення сплати судового збору, недотримання вимог процесуального закону щодо належного повідомлення суддею ПрАТ "Асоціація "Південна", призначення справи до розгляду поза межами визначеного статтею 157 ЦПК строку, постановлення суддею в один день одночасно трьох ухвал - про відстрочення позивачу сплати судового збору, відкриття провадження в справі та забезпечення позову, непроведення суддею підготовчого засідання.
23. Також ВРП змінила кваліфікацію дій судді. Зокрема, у рішенні ВРП від 27 грудня 2018 року зазначено, що істотні порушення норм процесуального права, які призвели до неправомірного втручання і позбавлення ПрАТ "Асоціація "Південна" права власності на майно, гарантованого Конституцією України і Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), є підставою для кваліфікації дій судді за пунктом 4 частини першої статті 92 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).
24. Разом з тим ВРП погодилася з висновком її дисциплінарного органу про те, що суддя ОСОБА_1 вчинив істотний дисциплінарний проступок, що є підставою для внесення подання про звільнення судді із займаної посади.
25. За висновком ВРП, під час обрання виду дисциплінарного стягнення Першою Дисциплінарною палатою ВРП враховано обставини, що підлягають врахуванню відповідно до частини другої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини, а також те, що суддею ОСОБА_1 вчинено істотний дисциплінарний проступок, та застосовано до нього дисциплінарне стягнення з урахуванням принципу пропорційності.
26. Водночас ВРП зазначила, що часткова зміна кваліфікації не є підставою для зміни рішення її Першої Дисциплінарної палати та виду дисциплінарного стягнення, застосованого до судді.
27. У зв`язку з цим ВРП своїм рішенням від 27 грудня 2018 року залишила рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07 грудня 2017 року № 3943/1дп/15-17 про притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності без змін.
28. Вважаючи це рішення незаконним, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. З метою усунення прогалин національного законодавства, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Вищу раду правосуддя", глава 4 якого визначає нову процедуру та порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
30. Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, відповідно до частини першої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
31. Статтею 52 зазначеного Закону передбачено порядок оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, та визначено вичерпний перелік підстав для його скасування, зокрема:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
32. Як зазначає Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС), "дисциплінарний розгляд справи в кожній країні повинен передбачати можливість подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду" (пункт 77 (v) Висновку № 3 КРЄС про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості (2002)).
33. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
34. Згідно з практикою ЄСПЛ "навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо "прав та обов`язків цивільного характеру", у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі "згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції". У рамках скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції "повну юрисдикцію" або чи забезпечував "достатність перегляду" для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі фактори, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", пункт 123).
35. Можливість оскаржити рішення по суті є важливим запобіжником суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому. Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції та є визначеним статтею 266 КАС судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення про залишення без змін рішень дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення з посади.
36. Так, предметом оскаржуваного рішення ВРП було рішення її Першої Дисциплінарної палати від 07 грудня 2017 року № 3943/1дп/15-17 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення з посади.
37. Велика Палата Верховного Суду переглядає ухвалене у спосіб, передбачений Законом України "Про Вищу раду правосуддя", рішення ВРП від 27 грудня 2018 року про залишення без змін вказаного рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП.
38. Підстави для оскарження рішення ВРП, які наведені у скарзі ОСОБА_1, свідчать про наявність у Великої Палати Верховного Суду повної юрисдикції щодо розгляду скарг на рішення ВРП.
39. Законодавство України надає необхідні гарантії справедливого судового розгляду справ про звільнення суддів, зокрема при розгляді скарг на рішення ВРП, поданих до Великої Палати Верховного Суду на підставі статті 266 КАС. Якщо суд може повністю вивчити суть справи, що призвела до звільнення, тоді вважається, що суддя, стосовно якого ухвалено рішення про звільнення, отримав, у принципі, доступ до суду (пункт 113 Спільного висновку ОБСЄ/БДІПЛ і Венеціанської комісії від 16 червня 2014 року щодо проекту змін до нормативно-правової бази у сфері дисциплінарної відповідальності суддів у Киргизькій Республіці).
40. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
41. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
42. Ураховуючи зазначені правові висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе розглянути вимоги ОСОБА_1 у межах наведених в його скарзі доводів, ретельно дослідивши дотримання ВРП при прийнятті спірного рішення положень пункту 4 частини першої статті 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", тобто наявність обґрунтованих посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
43. В оскаржуваному рішенні ВРП погодилася з рішенням її Першої Дисциплінарної палати про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення його з посади судді за вчинення дій, які відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок.
44. В основі мотивів, на які спиралися ВРП та її дисциплінарний орган, обґрунтовуючи такий висновок, були грубі порушення цим суддею норм процесуального права під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову в справі № 522/26178/15-ц, що призвели до неправомірного втручання і позбавлення ПрАТ "Асоціація "Південна" гарантованого Конституцією України і Конвенцією права власності на майно, а також дії під час постановлення ухвали про відкриття провадження у цивільній справі.
45. Під час дисциплінарного провадження встановлено, що 28 грудня 2015 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ТОВ "НОВОТЕКТ-ІНФО" про стягнення солідарно з ПрАТ "Асоціація "Південна" та ОСОБА_6 суми боргу в розмірі 21 877 806,60 грн.
46. До позовної заяви було додано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якому ТОВ "НОВОТЕКТ-ІНФО" просило на час розгляду справи у суді накласти арешт на майно, що належить ПрАТ "Асоціація "Південна", а саме: насіння соняшника в кількості 3800 тонн, зерно кукурудзи в кількості 1800 тон та насіння сої в кількості 1000 тонн, які знаходяться на складі за указаною позивачем адресою, та передати його на зберігання ТОВ "НОВОТЕКТ-ІНФО" з правом завантаження та перевезення.
47. Ухвалою від 29 грудня 2015 року суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 цю заяву задовольнив, вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначену сільськогосподарську продукцію ПрАТ "Асоціація "Південна" та передав її на зберігання ТОВ "НОВОТЕКТ-ІНФО" з правом навантаження і перевезення на склад, що буде визначений державним виконавцем в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
48. Як з`ясовано під час дисциплінарного провадження, на виконання цієї ухвали державний виконавець постановою від 04 січня 2016 року визначив місце зберігання описаного та арештованого майна ПрАТ "Асоціація "Південна". Також на виконання згаданої ухвали зі складу відповідача було вивезено частину відповідної продукції, проте арештоване майно до встановленого місця зберігання доставлено не було. У заяві про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача повідомив, що продукцію було вивезено у невідомому напрямку.
49. Зазначені обставини було встановлено із постановлених 21 січня 2016 року у справі № 522/26178/15-ц суддею ОСОБА_1 ухвали про скасування заходів забезпечення позову та окремої ухвали, якою органи прокуратури та внутрішніх справ повідомлено про вчинення представниками ТОВ "НОВОТЕКТ-ІНФО" та посадовими особами державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції дій, що мають ознаки кримінальних правопорушень.
50. Також з`ясовано, що Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 16 березня 2016 року частково задовольнив апеляційну скаргу ПрАТ "Асоціація "Південна" і скасував ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 29 грудня 2015 року про вжиття заходів забезпечення позову в справі № 522/26178/15-ц, мотивувавши це тим, що суд першої інстанції встановив порядок виконання ухвали про забезпечення позову, який суперечить матеріалам справи та нормам процесуального права. До того ж, за висновком апеляційного суду, встановлюючи такий порядок виконання ухвали суду про забезпечення позову, суд першої інстанції фактично вирішив між сторонами спір по суті, передавши майно відповідачу, незважаючи на те, що накладений на вказане майно арешт забезпечив би у достатньому обсязі застосовані судом заходи забезпечення позову, і уможливив би виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.