ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 454/1690/16
провадження № 14-152цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Бурка В. В." (далі - ФГ "Бурка В. В.", господарство),
відповідачі: Генеральна прокуратура України (далі - ГПУ), держава Україна в особі Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ФГ "Бурка В. В."
на постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2018 рокуу складі колегії суддів Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.
у цивільній справі за позовом ФГ "Бурка В. В." до ГПУ, держави України в особі ДКСУ про відшкодування моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ФГ "Бурка В. В." звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з держави України в особі ДКСУ 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб ГПУ при розгляді заяви про кримінальне правопорушення.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що 07 березня 2015 року на адресу ГПУ представник ФГ "Бурка В. В." направив заяву про кримінальне правопорушення, в якій просив: зареєструвати цю заяву в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР), відкрити кримінальне провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України) стосовно начальника управління ДКСУ у Сокальському районі Львівської області Ковалик Світлани Олександрівни, яка, зловживаючи посадовим становищем, усупереч інтересам служби не виконала постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, внаслідок чого господарству завдано шкоди; визнати представника ФГ "Бурка В. В." потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
ГПУ листом від 20 березня 2015 року повідомила позивача, що його звернення належить до компетенції Прокуратури Львівської області, якій це звернення направлено для організації перевірки.
Листом від 30 березня 2015 року Прокуратура Львівської області направила заяву позивача до Прокуратури Сокальського району Львівської області, яка листом від 08 квітня 2015 року направила заяву позивача до Сокальського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - Сокальський РВ ГУ МВС у Львівській області).
Листом від 20 квітня 2015 року Сокальський РВ ГУ МВС у Львівській області повідомив позивача про проведення перевірки за зверненням, зокрема, вказав, що в діях начальника управління ДКСУ у Сокальському районі Львівської області Ковалик С. О. не виявлено порушень адміністративного чи кримінального характеру, зазначених у заяві позивача. Роз`яснено право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства або оскаржити дії до слідчого судді районного суду.
Листом від 19 червня 2015 року Прокуратура Львівської області повідомила позивача про результати проведеної перевірки за його зверненням, а саме про відмову у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
На думку позивача, такими діями відповідач завдав представнику господарства моральних страждань, які полягають у приниженні честі, гідності, ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з порушенням прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року у задоволенні позову ФГ "Бурка В. В." відмовлено.
Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову обґрунтований тим, що позивач не надав суду доказу чи процесуального рішення про визнання незаконними дій посадових осіб ГПУ при розгляді його заяви та заподіяння йому такими діями моральної шкоди.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ФГ "Бурка В. В." задоволено частково. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 та статті 377 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд керувався тим, що майнові відносини суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади), регулюються Господарським кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГК України, ГПК України відповідно).
Суд зазначив, що позовна вимога ФГ "Бурка В. В." про відшкодування моральної шкоди, завданої діями суб`єкта владних повноважень, не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року ФГ "Бурка В. В." звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд зобов`язаний був застосувати норми Конституції України як норми прямої дії і або задовольнити позов, або вказати в постанові, що права господарства не порушені, чого суд не зробив.
Відносини між ФГ "Бурка В. В." і ГПУ регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) і в цьому випадку ГПУ як орган державної влади не є суб`єктом, який наділений господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо господарства.
ФГ "Бурка В. В." не укладало з ГПУ жодних господарських договорів і в позовній заяві не ставить питання про вирішення спору при укладенні, зміні, розірванні чи виконанні господарських договорів.
Тому спір, який виник між сторонами у справі, за вимогами про відшкодування моральної шкоди не може розглядатися за правилами ГПК України господарськими судами.
На думку позивача, апеляційний суд повинен був розглянути апеляційну скаргу по суті, оскільки спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ГПУ просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного суду та не впливають на їх законність та обґрунтованість. Погодилася з висновками апеляційного суду про віднесення цього спору до господарського, враховуючи суб`єктний склад сторін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 11 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.