Постанова
іменем України
11 червня 2019 року
м. Київ
справа № 748/1096/17
провадження № 51- 8988 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,
прокурора Ємця І.І.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Дедіченка С.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, засудженого ОСОБА_1 та захисника Дедіченка С.А. на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 27 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270270000141, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 10 лютого 2017 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року і до дня набрання вироком законної сили - з розрахунку день за день.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 27 червня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин встановлених судом та наведених у вироку, 9 лютого 2017 року у вечірній час, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, в ході конфлікту на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, з метою умисного вбивства, наніс ОСОБА_2 множинні удари руками, ногами та металевим предметом (совком для сміття) в область голови, тулуба та кінцівок, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_2 настала від масивної крововтрати, яка є ускладненням політравми: закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер та черепно-мозкової травми.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах:
- прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушенні та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що при призначенні ОСОБА_1 покарання не враховано повною мірою дані про його особу, позицію потерпілої, а також його поведінку після вчинення злочину. Окрім того, вказує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки в ній не зазначено підстави, через які апеляційна скарга прокурора визнана необґрунтованою;
- засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо нього скасувати та виправдати його за ч. 1 ст.115 КК. Зазначає, що докази щодо його причетності до злочину здобуті незаконним шляхом з порушенням вимог ст. 87 КПК. Також вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведений неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, просить судові рішення щодо нього змінити, застосувати ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII)та зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 10 лютого 2017 року по 27 червня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вказуючи на положення ч. 2 ст. 5 КК, зазначає, що приписи ч. 5 ст. 72 КК у діючій редакції, яка набрала чинності 21 червня 2017 року, не мають зворотної дії в часі;
- захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити внаслідок невстановлення достатніх доказів для доведеності його вини в суді і вичерпання можливості їх отримання. Зазначає, що висновки суду, викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що слідчі експерименти за участю ОСОБА_1 та за участю свідка ОСОБА_3 проведені без належного попереднього дозволу на проникнення у житло, отриманого згідно з вимогами процесуального законодавства, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК відомості, отримані у ході цих слідчих експериментів, вважають недопустимими доказами. Також вказує, що протоколи огляду місця події від 10 лютого 2017 року також є недопустимими доказами у справі, а саме, огляд житлового будинку по АДРЕСА_2, оскільки ОСОБА_4 не є власником та володільцем даного житла, а тому не мала права надавати дозвіл на його огляд. Свідок ОСОБА_5 в суді першої інстанції заперечив, що давав такий дозвіл. Вважає недопустимим доказом і висновок експерта від 6 березня 2017 року № 287, оскільки як матеріал для проведення експертизи були використані речі, які вилучені під час оглядів місця події. Вказують, що в порушення ст. 253 КПК захисник не був письмово повідомлений прокурором або слідчим про факт і результати негласних слідчих (розшукових) дій (далі -НСРД) до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Крім того, зазначає, що дії ОСОБА_1 неправильно було кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК. Як і засуджений, також просить судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити, застосувати ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII та зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 10 лютого 2017 року по 27 червня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Ємець І.І. підтримав касаційну скаргу прокурора та просив її задовольнити, а касаційні скарги засудженого та захисника вважав необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
Засуджений ОСОБА_1 та захисник Дедіченко С.А. підтримали подані ними касаційні скарги та заперечили щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1, захисника Дедіченка С.А.та прокурора Ємця І.І., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого та захисника підлягають частковому задоволенню, а касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Як убачається зі змісту касаційних скарг, засуджений та захисник вказують на неповноту судового розгляду та не погоджуються із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Натомість зазначені засудженим та захисником доводи були перевірені судом апеляційної інстанції, який проаналізував усі доводи апеляційних скарг, навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_1
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин та підтверджений доказами, які досліджено та оцінено за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК.
Цей висновок підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3 та даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 11 лютого 2017 року за його участю, з яких убачається, що 9 лютого 2017 року він разом з ОСОБА_1 та його батьком ОСОБА_2 в будинку останнього вживали спиртні напої, потім між батьком та сином виникла сварка, в ході якої в його присутності ОСОБА_1 став завдавати батьку удари кулаками та металевим предметом в голову. Коли ОСОБА_2 впав, ОСОБА_3 намагався зупинити бійку, але ОСОБА_1 продовжував наносити удари. Після того, як ОСОБА_2 перестав подавати ознаки життя, ОСОБА_1 припинив його бити та перетягнув його на ліжко.
Крім того, вказані показання свідка ОСОБА_3 узгоджуються з даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 11 лютого 2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, в ході якого останній в присутності захисника ОСОБА_6 ., показав, що під час сварки з батьком у будинку він вдарив його кулаком в голову, а потім, взявши металевий совок, наніс ним удар по голові. Коли ОСОБА_2 впав, наносив йому удари ногами по тулубу, потім посадив батька на ліжко та вийшов з будинку.
Крім того, згідно з даними, що містяться у висновках судово-медичної експертизи № 32-ц кров, виявлена на вилученому з місця події металевому совку, могла походити від загиблого ОСОБА_2 ; за висновками судово-медичних експертиз № 107, № 108 - на взутті та предметах одягу, вилучених у ОСОБА_1, знаходяться сліди крові, які могли походити від ОСОБА_2, що також підтверджує факт нанесення ОСОБА_1 ударів загиблому, в тому числі й ногами; відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 126 - встановлено кількість, локалізацію та тяжкість тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_2, а також механізм їх заподіяння та нанесення великої кількості ударів, що співпадає з показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 під час слідчого експерименту.
Також згідно з протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою, обвинувачений у розмові з іншою особою в ІТТ ЧРВП ГУНП в Чернігівській області повідомив, що саме він особисто наносив тілесні ушкодження через алкогольне сп`яніння.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК. При цьому всім наявним доказам суд першої інстанції відповідно до вимог КПК дав оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вирок суду за змістом відповідає вимогам ст. 374 КПК.
Враховуючи наведене, висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій обґрунтовано визнаний апеляційним судом таким, що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
При цьому, всупереч доводам касаційної скарги захисника, досудове розслідування проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 та його захиснику Дедіченко С.А. 24 квітня 2017 року в порядку ст. 290 КПК були відкриті матеріали досудового розслідування № 12017270270000141 в підшитому і пронумерованому стані, з якими вони ознайомилися в повному обсязі і заяв та доповнень не мали (т. 1 а.с. 10-11).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, самі протоколи та записи НСРД надавались захиснику при відкритті матеріалів кримінального провадження до звернення до суду з обвинувальним актом, письмове ж повідомлення направлялось захиснику поштою, а деяка невідповідність напису на цих документах Інструкції про організацію проведення НСРД та використання їх результатів ще не свідчить про те, що ці документи не розсекречені, оскільки це спростовується відповідними ухвалами слідчого судді апеляційного суду Чернігівської області; до того ж автентичність аудіо- та відеозаписів НСРД, які були досліджені в судовому засіданні, підтверджується протоколами про результати цих дій, що були розсекречені до закінчення досудового розслідування (т. 1 а.с. 6-9; т. 2 а.с. 67-68).
Результати НСРД, які оформлені зазначеними протоколами, судом першої та апеляційної інстанцій перевірено на предмет допустимості, у тому числі через порядок їх збирання.
За таких обставин доводи захисника про визнання недопустимими доказами результати НСРД є безпідставними та не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Також є необґрунтованими доводи захисника ОСОБА_6 про недопустимість визнання доказами протоколів огляду місця події та слідчих експериментів.