Постанова
іменем України
21 травня 2019 року
м. Київ
справа № 743/610/16
провадження № 51- 3937км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Григор`євої І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Кравченко Є. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Шпак М. В., яка брала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 квітня 2017 року в кримінальному провадженні № 12015270220000446 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2016 року, залишеною без змін рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 19 квітня 2017 року, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185КК закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 3 жовтня 2015 року приблизно о 11:30 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, розбивши віконне скло разом проникли у будинок АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрали 4 залізні кутники, загальною вартістю 533,60 грн, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди.
Близько 13:30 цього ж дня ОСОБА_1 знову через розбите вікно проник до вказаного будинку та повторно таємно викрав з нього чавунну двокамфорну плиту вартістю 302,66 грн, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першоїінстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
На думку прокурора, укладений між потерпілим та обвинуваченим договір про надання послуг не є підставою для виникнення між ними трудових відносин, а тому висновки суду про можливість розгляду вказаного кримінального провадження у формі приватного обвинувачення та закриття його у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення не відповідають вимогам закону.
Вказує на порушення стороною захисту вимог ст. 290 КПК, оскільки останньою не було надано доступу прокурору до цього договору, а тому вважає, що суд не мав законних підстав визнавати цей договір допустимим доказом у справі.
Крім того, зазначає, що зміст ухвали районного суду не відповідає вимогам статей 372, 374 КПК, оскільки в ній не наведено обставин справи встановлених судом та не викладено суть обвинувачення висунутого ОСОБА_1 .. У свою чергу ухвала апеляційного суду за змістом не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки у ній не надано вичерпної відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора щодо відсутності правових підстав для закриття кримінального провадження відповідно до вимог ч. 3 ст. 477 та п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.
Позиція учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні касаційну скаргу підтримала.
Іншим учасникам було належно повідомлено про час та місце розгляду касаційної скарги, однак в судове засідання вони не прибули.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Положеннями ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.
Доводи прокурора про істотне порушення цих вимог кримінального процесуального закону та безпідставне закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК є безпідставними.
Так, відповідно до зазначеної норми кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення закривається, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК (в редакції Закону України № 767-VII від 23 лютого 2014 року, чинної на момент розгляду справи судом) кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), якщо вона вчинена особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.