Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 404/5256/16-ц
провадження № 61-18135св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство "Вагран",
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного підприємства "Вагран" на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 листопада 2016 року у складі судді Галагана О. В. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Гайсюка О. В.. Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Приватне підприємство "Вагран" (далі ПП "Вагран") звернулось до суду із позовом в якому просило: усунути перешкоди ПП "Вагран" у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення ОСОБА_1 із кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житла зі звільненням від особистих речей та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в розмірі 10800 грн. В обґрунтування позову зазначало, що позивач є власником кімнати АДРЕСА_1 з 20.10.2004 року. Відповідач незаконно, самоправно без будь-яких правових підстав вселився в вище вказану кімнату та використовує її на власний розсуд, не бажає сплачувати плату за користування кімнатою та укладати договір найму. Рішенням засновника ПП "Вагран" від 01.05.2014 року, встановлено плату за користування кімнатами по АДРЕСА_2, які перебувають у власності позивача, а саме за кімнату площею 16, 5 кв. м. - 400 грн., за кімнату площею 22, 5 кв. м. - 500 грн. Проте ОСОБА_1 кошти за користування кімнатою не сплачує та продовжує проживати. Заборгованість за період з 01 червня 2014 року по 01 серпня 2016 року становить 10 800 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 листопада 2016 року у задоволенні позову ПП "Вагран" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що хоча ордер на вселення ОСОБА_1 не видавався, проте він вселився до гуртожитку за згодою його попереднього власника - ВАТ "Кіровградбуд", що підтверджується його реєстрацією місця проживання, представником позивача не надано доказів того, що відповідач вселився в гуртожиток без відповідних правових підстав та ним не укладався договір найму із власником гуртожитку на час вселення. Позивачем не доведено, що ним правомірно, в межах чинного законодавства, виконано розрахунок існуючої заборгованості за оренду житла. Наразі договір найму житла в письмовій формі між сторонами не укладено, тому безпідставними є доводи позивача про порушення відповідачем зобов`язань по сплаті за проживання в розмірі, встановленому відповідними розпорядженнями власника гуртожитку - ПП "Вагран".
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПП "Вагран" відхилено, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 листопада 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що стягнення з відповідача плати за користування житловим приміщенням у розмірі, визначеному позивачем, не відповідає вимогам закону, оскільки розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму житлового приміщення, який укладений не був, доказів того, що засновник ПП "Вагран" уповноважений встановлювати плату за користування кімнатою в гуртожитку надано не було. Оголошення ПП "Вагран" з вимогою про укладення договорів та надання документів про вселення не є належним доказом так як не містить істотних умов договору, дати складання, з його змісту не зрозуміло коли і де воно було оприлюднено, тобто не можливо встановити, чи мав змогу відповідач з ним ознайомитись крім того позивач не надав доказів того, що засновник ПП "Вагран" уповноважений встановлювати плату за користування кімнатою в гуртожитку, та з огляду на те, що ОСОБА_1 вселився у спірну кімнату зі згоди попереднього власника гуртожитку, з яким він перебував у трудових відносинах, що не спростовано позивачем, зареєструвався за спірною адресою, проживає та користується житловою площею на законних підставах, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог ПП "Вагран" про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення його без надання іншого житла зі звільненням від особистих речей.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ПП "Вагран" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належну правову оцінку факту відсутності у відповідача спеціального ордеру, який є підставою для зайняття житлової площі в гуртожитку. Висновки судів попередніх інстанцій про правомірне набуття відповідачем права користування житлом у гуртожитку за згодою попереднього власника, до набуття ПП "Вагран" права власності на нього є необгрунтованим, оскільки наявність такої згоди не підтверджена належними доказами. Сам по собі факт реєстрації відповідача у спірній кімнаті за відсутності документу, що підтверджує його право користування нею, не може свідчити про вселення відповідача до гуртожитку на законних підставах. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що відсутність договору оренди не може бути підставою для звільнення від плати за користування житлом, крім того не взяли до уваги Положення про гуртожитки відповідно до якого сторони зобов`язані укласти договір найму житлового приміщення у гуртожитку, а тому відповідач не уклавши договір найму житлового приміщення гуртожитку не набув законного права користування житловою площею. Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку і даний розмір визначається в договорі найму жилого приміщення. Судами не було враховано, що 10 серпня 2015 року директор ПП "Вагран" видав наказ, яким встановив плату за користування житловою площею у гуртожитку, також судами не було враховано, що відповідно до п. 14 Примірного положення про гуртожитки ОСОБА_1 не видавався необхідний інвентар, постільні речі, перепустка на право входу до гуртожитку.
Відзив на касаційну скаргу іншим учасником справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Кіровського районного суду міста Кіровограда.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18 квітня 2018 року справу № 404/5256/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 проживає в кімнаті АДРЕСА_1, зареєстрований за вказаною адресою з 01 червня 1993 року.
Відповідач вселився у спірне житлове приміщення за згодою попереднього власника гуртожитку до того, як ПП "Вагран" набуло право власності на цей баготоквартирний будинок ( гуртожиток ) .
ПП "Вагран" є власником будинку
АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від
20 жовтня 2004 року № 651, яке видане на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому від 14 жовтня 2004 року № 1546.
01.05.2014 року рішенням засновника ПП "Вагран" встановлено плату за користування кімнатою в гуртожитку по АДРЕСА_2, які перебувають у приватній власності ПП "Вагран": за кімнату площею 16,5 кв.м. - 400 грн., за кімнату площею 22,5 кв.м. - 500 грн.
Оголошенням адміністрація ПП "Вагран" повідомила мешканців будинку по проспекту Університетському, 21 в місті Кіровограді про те, що у разі ненадання документів, які підтверджують підстави вселення, а також не укладення договорів оренди, ПП "Вагран" змушене буде звертатись до судових органів щодо виселення таких осіб.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Правовідносини щодо користування жилою площею у гуртожитках врегульовані окремою главою 4 розділу ІІІ ЖК Української РСР.
Відповідно до положень частини другої статті 128 ЖК Української РСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.
В статті 129 ЖК Української РСР (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.