Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 205/7593/15
провадження № 61-21138св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: Регіональний сервісний центр в Дніпропетровській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Домінанта Інвест",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_5, на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 жовтня 2016 року в складі судді Басової Н. В. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Регіональний сервісний центр в Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінанта Інвест", про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування автомобіля з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 04 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року розірвано.
У період шлюбу 29 грудня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбано автомобіль Kia Sorento, який є спільною сумісною власністю подружжя.
Проте, 28 серпня 2015 року вказаний автомобіль перереєстровано на підставі довідки-рахунку від 08 серпня 2015 року на іншого власника - ОСОБА_3 , який продав його ОСОБА_4 01 грудня 2015 року, без отримання письмової згоди ОСОБА_1 На час продажу авто сторони не проживали однією сім`єю, фактично проживали окремо та не спілкувалися.
Як стало відомо позивачу, ОСОБА_3 01 грудня 2015 року спірний автомобіль зняв з обліку та згідно з договором купівлі-продажу від 01 жовтня 2015 року продав його ОСОБА_4
Вважала, що неправомірні дії ОСОБА_2 щодо відчуження автомобіля Kia Sorento порушують її права та законні інтереси.
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати правочин з продажу автомобіля Kia Sorento, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним; визнати договір купівлі-продажу від 01 грудня 2015 року автомобіля Kia Sorento, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . недійсним; витребувати з чужого незаконного володіння автомобіль Kia Sorento, який було продано ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що сторони при відчуженні транспортного засобу діяли недобросовісно, зокрема, що особа-покупець знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя, а тому правових підстав для застосування до виниклих правовідносин вимог частини третьої статті 215, частини першої статті 388 ЦК України немає.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя 1/2 частину вартості відчуженого майна в тому випадку, зокрема, якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спірний автомобіль відчужено без згоди позивача як співвласника цього майна, тому правочини щодо вказаного майна є недійсними, оскільки суперечать нормам матеріального права та порушують законні права власника.
Покупець ОСОБА_3 мав реальну можливість ознайомитись з паспортними даними продавця ОСОБА_2 для встановлення як його особи, так і наявності дійсного шлюбу, що могло вплинути на порядок здійснення продажу майна. Отже, покупець не міг не значити про права інших осіб на спірний автомобіль.
Відповідачами не надано жодних доказів, що позивач надавала згоду на відчуження автомобіля Kia Sorento. Відповідачем не надано доказів припинення фактичних шлюбних відносин станом на час вчинення оспорюваних правочинів.
Судами не було використано усіх можливих засобів для отримання доказів по справі. Оскаржувані судові рішення не ухвалені на підставі належних та допустимих доказів.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2017 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 жовтня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року є законними та обґрунтованими.
Спірний автомобіль було відчужено у період фактичних шлюбних відносин, а кошти від його продажу було витрачено в інтересах сім`ї.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
15 травня 2018 справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 листопада 2006 року, який розірвано рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року.
У період подружнього життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали автомобіль Kia Sorento, який був зареєстрований 29 грудня 2011 року за ОСОБА_2
Спірний автомобіль 28 серпня 2015 року було перереєстровано на підставі довідки-рахунку від 08 серпня 2015 року на іншого власника - ОСОБА_3
На даний час власником автомобіля Kia Sorento є ОСОБА_4, яка придбала цей автомобіль на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 2015 року у ОСОБА_3