Постанова
Іменем України
13 червня 2019 року
м. Київ
справа № 310/819/16-ц
провадження № 61-25712ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя - доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року в складі судді Черткової Н. І. та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2017 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Дашковської О. В., Подліянової Г. С.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"(далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 06 червня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір № ZPBNAK48670053, за умовами якого ПАТ КБ "ПриватБанк" надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 146 914 грн на термін до 06 червня 2014 року зі сплатою відсотків у порядку та розмірі, визначених договором. Відповідач зобов`язався повернути кредит та здійснювати оплату за користування кредитними коштами.
Свої зобов`язання за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" виконав, надавши позичальнику кредитні кошти у визначеному кредитним договором розмірі. ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на 25 січня 2016 року становила 279 024,40 грн, у тому числі: 24 794,10 грн - заборгованість за кредитом, 254 230,30 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, яку позивач просив стягнути з відповідача, а також покласти на відповідача судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 06 червня 2007 року № ZPBNAK48670053 в розмірі 49 588,20 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 24 794,10 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 24 794,10 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1 378 грн судового збору.
Рішення мотивоване тим, що згідно з рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2013 року, яке набрало законної сили 23 квітня 2013 року, в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 155 668,03 грн було вилучено у ОСОБА_1 та передано в заклад ПАТ КБ "ПриватБанк" предмет застави - автомобіль "Skoda Oktavia", модель А5, 2007 року випуску, тип ТЗ легковий седан, що належить на праві власності ОСОБА_1
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2007 року № ZPBNAK48670053 в розмірі 155 668,03 грн звернуто стягнення на вищевказаний автомобіль як предмет застави і надано ПАТ КБ "ПриватБанк" усі повноваження, необхідні для здійснення продажу та зняття з обліку вказаного автомобіля в органах ДАІ України.
Суд установив, що це рішення було виконано 26 листопада 2015 року, автомобіль був реалізований за 150 000 грн. У банку не було можливості виконати рішення суду раніше, оскільки автомобіль знаходився під арештом.
Наявність раніше постановленого рішення не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених умовами договору.
Вимога про стягнення пені з відповідача була задоволена частково, на підставі частини третьої статті 551 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 30 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року змінено в частині правового обґрунтування вирішення позовних вимог про стягнення пені. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Частково задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що при вирішенні питання про стягнення нарахованої ПАТ КБ "ПриватБанк" пені на загальну суму 254 230,30 грн в частині нарахувань за період до 04 лютого 2015 року в сумі 194 266,99 грн (розрахунок: 254 230,30 грн - 59 963,31 грн) суд першої інстанції мав відмовити з підстав пропуску ПАТ КБ "ПриватБанк" строку позовної давності для її стягнення, оскільки підстави, передбачені статтею 264 ЦК України (переривання перебігу позовної давності) саме для спеціальної позовної давності у цій справі за вказаний період відсутні. А вже пеню у розмірі 59 963,31 грн, розраховану ПАТ КБ "Приватбанк" з 04 лютого 2015 року, суд першої інстанції у цій справі мав право зменшити на підставі частини третьої статті 551 ЦК України до 24 794,10 грн, яка дорівнює сумі основного боргу за кредитом.
В решті доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі є такими, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуватиі направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 310/819/16-ці витребувано її з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
03 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя - доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді ПАТ КБ "Приватбанк"не надало належних доказів того, що заборгованість за кредитним договором (по тілу кредиту) становить саме 24 794,10 грн. Суди прийняли як достовірний доказ меморіальний ордер на суму 150 000 грн, хоча цей документ свідчить лише про переміщення коштів ПАТ КБ "ПриватБанк" з одного свого рахунка на інший.
Апеляційний суд проігнорував положення статей 38, 41 Закону України "Про іпотеку", які визначають, що договір купівлі-продажу предмета іпотеки є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки. Реалізація предмета іпотеки має здійснюватися шляхом продажу на прилюдних торгах.
Апеляційний суд Запорізької області також проігнорував клопотання ОСОБА_1 про перенесення апеляційного розгляду справи.
Доводи інших учасників справи
У січні 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслало заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає, що меморіальний ордер є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт перерахування коштів за придбання автомобіля.
Відповідач не надав доказів на спростування сум, зазначених у розрахунку, не заявляв клопотання про призначення судової експертизи щодо правильності здійснення розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 06 червня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № ZPBNAK48670053, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 146 914 грн на термін до 06 червня 2014 року на такі цілі: купівля автомобіля у розмірі 94 400 грн, сплата за реєстрацію предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна - 34 грн, винагорода за надання фінансового інструменту - 944 грн, сплата страхового внеску за договором особистого страхування - 472 грн, сплата страхового внеску за договором страхування наземного транспорту - 5 970 грн, а також 45 094 грн на сплату страхових платежів у випадку та порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 цього договору зі сплатою відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості, 0,14% винагороди за надання фінансового інструменту від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.
Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом.
06 червня 2007 року між сторонами укладено договір застави рухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Порохнею О. В. і зареєстрований в реєстрі за № 879, за умовами якого ОСОБА_1 передав у заставу банку на забезпечення своїх зобов`язань за кредитним договором автомобіль "Skoda Oktavia", модель А5, 2007 року випуску.
Свої зобов`язання за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" виконало, надавши позичальнику кредитні кошти у визначеному кредитним договором розмірі.
ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2007 року № ZPBNAK48670053встановлено, що станом на 25 січня 2016 року виникла заборгованість у сумі 279 024,40 грн, а саме: 24 794,10 грн - заборгованість за кредитом, 254 230,30 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2013 року у справі № 801/12368/2012, яке набрало законної сили 23 квітня 2013 року, в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 155 668,03 грн було вилучено у ОСОБА_1 та передано в заклад ПАТ КБ "ПриватБанк" предмет застави - автомобіль "Skoda Oktavia", модель А5, 2007 року випуску, тип ТЗ легковий седан, що належить на праві власності ОСОБА_1
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2007 року № ZPBNAK48670053 в розмірі 155 668,03 грн звернуто стягнення на вищевказаний автомобіль як предмет застави і надано ПАТ КБ "ПриватБанк" усі повноваження, необхідні для здійснення продажу та зняття з обліку вказаного автомобіля в органах ДАІ України.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 липня 2015 року у справі № 486/1122/15-ц, яке набрало законної сили 07 серпня 2015 року, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" довідділудержавної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізької області про звільнення майна з-під арешту задоволено. Постановлено зняти арешти, заборону відчуження та реєстрації, оголошення розшуку заставного майна -автомобіля "Skoda Oktavia", модель A5, 2007 року випуску, накладені згідно з постановою відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області від 29 червня 2011 року.
Суди встановили, що рішення суду про звернення стягнення на предмет застави було виконано 26 листопада 2015 року, автомобіль був реалізований за 150 000 грн. Банк не мав можливості виконати рішення суду раніше, оскільки автомобіль знаходився під арештом.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій частині та рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.