Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 753/9828/14-ц
провадження № 61-24673св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на постанову Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2018 року у складі колегії суддів: Прокопчук Н. О., Саліхова В. В., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ПрАТ "ФФ "Дарниця") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири.
Позовна заява мотивована тим, що 06 лютого 1997 року між ним
та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 4, 5 цього договору продаж квартири здійснено
за 41 531,00 грн, що на момент здійснення операції становило
21 930,00 умовних одиниць за курсом Національного Банку України (далі - НБУ) на день укладення договору, які покупці зобов`язалися виплатити продавцю протягом п`ятнадцяти років з моменту укладення цього договору.
Зазначало, що кінцевий строк виконання зобов`язання з оплати вартості вказаної квартири настав 06 лютого 2012 року.
Заборгованість з оплати вартості квартири складає 12 449 дол. США.
Ураховуючи викладене та уточнені позовні вимоги, ПрАТ "ФФ "Дарниця" просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість
у розмірі 377 368,61 грн у тому числі - 345 584,24 грн заборгованість
за договором куплі-продажу квартири
АДРЕСА_1 , 31 784,37 грн - три відсотки річних за користування грошовими коштами за період з 06 лютого 2012 року
по 01 березня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня
2015 року у складі судді Колесника О. М. позов ПрАТ "ФФ "Дарниця" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПрАТ "ФФ "Дарниця" 345 584,24 грн у рахунок стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1 від 06 лютого 1997 року, 31 784,37 грн,
а всього 377 368,61 грн. В частині відшкодування судових витрат відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зобов`язання має виконуватися належним чином, суд вважав встановленим, що відповідачі не сплатили повну вартість придбаної ними у позивача за договором купівлі-продажу квартири, а, отже, підлягає стягненню з них вказана сума заборгованості та 3% річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Дарницького районного суду
м. Києва від 16 квітня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ПрАТ "ФФ"Дарниця"до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що умовами договору
не передбачено, що сума заборгованості сплачується в іноземній валюті
або визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день
платежу. Оскільки відповідачами сплачено повну вартість квартири у розмірі 41 531,00 грн і ними виконані взяті зобов`язання по оплаті вартості квартири, вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у відповідачів заборгованості перед позивачем за спірним договором купівлі-продажу квартири. При цьому, зазначав, що на час укладання договору купівлі-продажу квартири від 06 лютого 1997 року діяли положення ЦК Української РСР, які не передбачали можливості визначення грошового зобов`язання у еквіваленті до іноземної валюти. Оскільки
у договорі купівлі-продажу квартири сторонами не було погоджено, що
у разі зміни курсу валют, покупці зобов`язані будуть вносити кошти
з урахуванням перерахунку, який буде проводитись з урахуванням зміненого, (зокрема збільшеного) курсу валют, апеляційний суд дійшов висновку про те, що еквівалент вартості квартири має визначатися на день укладення договору, а не на дату платежу. При цьому договором не було передбачено, яка саме іноземна валюта, щодо якої НБУ встановлює курс, обирається сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду,
ПрАТ "ФФ "Дарниця", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження
у вказаній справі і витребувано цивільну справу №753/9828/14-ц
із Дарницького районного суду м. Києва
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду
не відповідає положенню частини другої статті 533 ЦК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а саме, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Крім того, апеляційний суд у порушення частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року не взяв
до уваги обставини, встановлені у рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2012 року (№ 6-26110св12), яким також встановлено, що належним виконанням зобов`язання за договором слід вважати таку сплату суми у гривнях, яка розраховується виходячи з еквіваленту вартості квартир, зазначених
у договорах в умовних одиницях, перерахованого у гривню за курсом долара США до гривні на день здійснення платежів. При цьому апеляційний суд всупереч положенням цивільного процесуального законодавства відступив від правової позиції Верховного Суду України (постанова у справі № 6-29цс12 від 30 травня 2012 року) та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленої за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_4 -
ОСОБА_3 , просить касаційну скаргу ПрАТ "ФФ "Дарниця" залишити без задоволення посилаючись на те, що спірний договір купівлі-продажу не передбачає іншого розрахунку, ніж у національній валюті - гривні. Крім того, постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у аналогічній справі касаційну скаргу ПрАТ "ФФ "Дарниця" залишено без задоволення, а рішення апеляційного суду, яким у позові відмовлено, залишено без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 лютого 1997 року між ЗАТ "ФФ "Дарниця", та ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажуквартири
АДРЕСА_1 , посвідчений державним нотаріусом Сьомої київської нотаріальної контори Іваненко Р. С. та зареєстровано у реєстрі за № 2326.
За цим договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності на вказану квартиру у рівних частках.
Відповідно до пункту 4 цього договору купівлі-продажу квартири сторони визначили вартість квартири у розмірі 41 531,00 грн, що на момент здійснення операції складало 21 930,00 умовних одиниць за курсом НБУ на день укладення договору.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПрАТ "ФФ "Дарниця" підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.